Коли закінчаться російські ракети?

Активна фаза війни з Росією триває вже майже 100 днів. Ракетні обстріли українських міст, внаслідок яких руйнуються і промислові, і інфраструктурні, і житлові об’єкти не припиняються. Хоча ще два місяці тому багато штатних експертів єдиного телемарафону запевняли, що країна-агресорка «практично вичерпала свій ракетний потенціал».

Які саме ракети застосовує зараз противник, скільки їх було взагалі виготовлено, і чи має Росія можливості поновлювати запаси цієї зброї, а значить і подальшого її використання проти України, з'ясував «Главком».

Ракетна зброя Росії. Досьє

Х-22 «Буря»
за класифікацією НАТО – AS-4 Kitchen («Кухня»)

Розробник

• Проектно-конструкторське бюро «Радуга».
• Московська область, м. Дубна, вул. Жуковського, 2а
• Географічні координати:
• Широта: 56°75'28"
• Довгота: 37°12'46"

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 11,6 м
• Діаметр – 0,9 м
• Стартова маса – 5,7 тонн
• Маса бойової частини – 960 кг
• Максимальна швидкість – 5630 км/год
• Максимальна дальність – 600 км

Кількість

• Усього було виготовлено понад 1 тис. ракет дев'яти модифікацій.

Вартість

• До $500 тис.

Носій ракети

• Далекий надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3, максимальна дальність польоту якого становить 5500 км. На озброєнні ВПС України до 2003 року перебували 58 літаків Ту-22М різних модифікацій, усі вони були утилізовані. На той же час в Україні було ліквідовано і 423 ракети Х-22.

Місця дислокації носія ракети

Військові аеродроми, що знаходяться безпосередньо поблизу кордонів України:

• Кам'янськ-Шахтинськ, Ростовська область;
• Рязань;
• Шайківка, Калузька область.

Стара радянська ракета Х-22, яку проти України вперше застосували в ніч проти 9 травня, стала широко відома після «тріумфального» знищення туалету на одеському пляжі. Це не дивно – ймовірне кругове відхилення ракети становить, за деякими даними, до 500 метрів. Для ядерного заряду, звичайно, такий промах ніякої ролі не грає, але якщо бойова частина звичайна фугасна, то потрапити в певну ціль досить проблематично.

Слід зазначити, що підготовка Х-22 до застосування є досить трудомісткою і надзвичайно небезпечною через використання високотоксичних компонентів ракетного палива. Екіпірування техніків-ракетників включає захисний спецкостюм з товстої гуми та протигаз. Під час заправки у режимі готовності знаходиться аварійна команда.

Х-59 «Овод»
за класифікацією НАТО – AS-13 Kingbolt («Шкворень»)

Розробник

• Проектно-конструкторське бюро «Радуга».

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 5,4 м
• Діаметр – 0,4 м
• Стартова маса – 790 кг
• Маса бойової частини – 280 кг
• Максимальна швидкість – 1050 км/год
• Максимальна дальність – 300 км

[TWITTER] [/TWITTER]

Кількість

• Усього було виготовлено близько 1 тис. ракет чотирьох модифікацій.

Вартість

• Близько $540 тис.

Носій ракети

• Тактичний фронтовий бомбардувальник Су-24М.

Місця дислокації носія ракети

Військові аеродроми, що знаходяться безпосередньо поблизу кордонів України, а також на тимчасово окупованій території.

• Бельбек, Автономна республіка Крим;
• Борисоглібськ, Воронезька область;
• Воронеж;
• Гвардійське, Автономна республіка Крим;
• Міллерове, Ростовська область;
• Таганрог;

Інтенсивне застосування ракет Х-59 розпочалося з 26 березня, у середньому – десять ракет на добу. Ракетні удари завдаються в основному по цілях у східних областях України – Харківській, Луганській та Донецькій, а також по об'єктах у Запорізькій області.

Х-55
за класифікацією НАТО – AS-15 Kent («Приятель»)

Розробник

• Проектно-конструкторське бюро «Радуга».

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 5,9 м
• Діаметр – 0,5 м
• Стартова маса – 1,2 тонни
• Маса бойової частини – 410 кг
• Максимальна швидкість – 830 км/год
• Максимальна дальність – 2500 км

Кількість

• Усього було виготовлено близько 1,6 тис. ракет Х-55 шести модифікацій.

Вартість

• Близько $800 тис., найсучасніша модифікація Х-555 – понад $1 млн.

Носії ракети

• Стратегічні бомбардувальники Ту-95МС (турбогвинтовий дозвуковий) та надзвуковий реактивний Ту-160, який отримав серед льотчиків прізвисько «Білий лебідь».

Місця дислокації носія ракети

• Основне місце базування літаків Ту-95МС та Ту-160 – військові аеродроми у Саратовській та Амурській областях. Проте в даному випадку місце постійної дислокації не відіграє жодної ролі – бомбардувальники можуть бути просто перекинуті на аеродроми у Каменськ-Шахтинську, Рязані та Шайківці.

До 1991 року в Україні було 1068 ракет Х-55. У Росії – лише 504. У 1999 році наша країна передала РФ як оплату частини боргу за постачання природного газу 575 ракет (загальна сума газового боргу становила $285 млн). Інші ракети були утилізовані.

Щодо носіїв Х-55, то на момент розпаду СРСР Україна мала 19 бомбардувальників Ту-160, які базувалися на військових аеродромах у Прилуках та Узині. 16 ракетоносців передали Росії просто так при розділі радянської армії та флоту, половину – за списання газових боргів. Два «Білі лебеді» були утилізовані, а один досі знаходиться у Полтавському музеї далекої та стратегічної авіації.

Х-101
у класифікації НАТО не значиться

Розробник

• Проектно-конструкторське бюро «Радуга».

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 7,5 м
• Діаметр – 0,7 м
• Стартова маса – 2,3 тонни
• Маса бойової частини – 400 кг
• Максимальна швидкість – 970 км/год
• Максимальна дальність – 5000 км

[TWITTER] [/TWITTER]

Кількість

• Усього було вироблено близько 200 ракет.

Вартість

• Понад $1 млн.

Носії ракети

• Як і у Х-55, це стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160.

Місця дислокації носіїв ракети

• Військові аеродроми в місті Каменськ-Шахтинськ Ростовської області, Рязані та Шайківці Калузької області.

Створення Х-101 – типова спроба зробити хорошу міну за поганої гри. Габаритні розміри та вага порівняно з Х-55 збільшилися, швидкість – зменшилася. Але заявлена максимальна дальність польоту при цьому чомусь збільшилася вдвічі. В описі ракети пояснено – «виконано на новій технологічній основі».

Втім, через те, що ракета громіздка, і нехай реальна дальність польоту в неї навіть менша, ніж у радянського прототипу, менш небезпечною вона від цього не стала. З огляду на те, що застосовуються Х-101 по Україні досить активно, запаси цих ракет добігають кінця.

П-800 «Онікс»
за класифікацією НАТО – SS-N-26 Strobile («Шишка»)

Розробник

• «НВО машинобудування».
• Московська обл., м. Реутів, вул. Гагаріна, 33.
• Географічні координати:
• Широта: 55°76'27"
• Довгота: 37°86'82"

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина (корабельний варіант) – 8 м
• Довжина (авіаційний та наземний варіанти) – 6,1 м
• Діаметр – 0,7 м
• Стартова маса – 3,1 тонни
• Маса бойової частини – 300 кг
• Максимальна швидкість – 3180 км/год
• Максимальна дальність – 450 км

[TWITTER] [/TWITTER]

Кількість

• Усього було виготовлено близько 400 ракет двох модифікацій.

Вартість

• Близько $3 млн.

Носій ракети

• П-800 – універсальна ракета. Вона може розміщуватися на підводних човнах проектів «Ясень» та «Антей», кораблях усіх типів та ракетних катерах, літаках Су-27 різних модифікацій, а також на рухомих берегових ракетних комплексах «Бастіон-П».

Місця дислокації носіїв ракети

• Під час війни з Україною ракети розміщуються на території анексованої Автономної республіки Крим.

В основному П-800 завдають ударів з комплексів «Бастіон-П»: по Одесі, Одеській та Миколаївській областях. Втім, останнім часом застосування «Оніксів» значно послабшало. Швидше за все, через досить невелику кількість цих сучасних ракет, головне завдання яких – забезпечувати охорону кордону. Наголос було зроблено на застосування старих радянських Х-22. Вони хоч і токсичні, і летять, абияк, але їх багато.

ОКР «Калібр»
за класифікацією НАТО – SS-N-27 Sizzler («Пекло»)

Розробник

• Дослідницьке конструкторське бюро «Новатор».
• Свердловська область, м. Єкатеринбург, пр-т Космонавтів, 18
• Географічні координати:
• Широта: 56°52'11"
• Довгота: 60°36'51"

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 8,9 м
• Діаметр – 0,5 м
• Стартова маса – 1,8 тонни
• Маса бойової частини – 450 кг
• Максимальна швидкість – 3550 км/год
• Максимальна дальність – 600 км

[TWITTER] [/TWITTER]

Кількість

• Усього було виготовлено близько 600 ракет чотирьох модифікацій.

Вартість

• Близько $980 тис.

Носій ракети

• Залежно від модифікації може базуватись на наземних, повітряних чи морських установках.

Місця дислокації носія ракети

• Ракетні удари «Калібром» по Україні завдаються за допомогою наземних пускових установок. А також ракетами морського базування з території окупованої Автономної республіки Крим.

Оперативна крилата ракета «Калібр» – найсучасніше ракетне озброєння Росії, високоточне. Перше його бойове застосування відбулося 7 жовтня 2015 року, коли з акваторії Каспійського моря з чотирьох ракетних катерів було запущено 26 ракет по цілях у Сирії.

Вранці 24 лютого російський агресор випустив по об'єктах в Україні (в основному це були військові аеродроми) 12 «Калібрів», рівно через місяць кількість витрачених високоточних ракет становила 183. Але потім їх використання стало неухильно знижуватися – з 24 березня до 5 травня було випущено 52 ракети, і вже місяць застосування «Калібрів» зведено до мінімуму. Мабуть, уже дефіцит.

ОТРК «Іскандер»

Розробник

• «Конструкторське бюро машинобудування».
• Московська область, м. Коломна, Окський пр-т., 42.
• Географічні координати:
• Широта: 55°4'25"
• Довгота: 38°48'25"

Основні тактико-технічні характеристики ракети 9М723

• Довжина – 7,2 м
• Діаметр – 0,9 м
• Стартова маса – 3,8 тонн
• Маса бойової частини – 480 кг
• Максимальна швидкість – 7560 км/год
• Максимальна дальність – 500 км

[TWITTER] [/TWITTER]

Кількість

• Усього було виготовлено понад 1 тис. ракет для 140 пускових комплексів.

Вартість

• Один комплекс «Іскандер», до складу якого входять пускова установка, п'ять машин забезпечення та чотири ракети, коштує близько $25 млн. Вартість однієї ракети – близько $4 млн.

Місця дислокації

• Враховуючи, що «Іскандер» – мобільний комплекс, базуватися він може будь-де. У лютому удари по Україні завдавалися з території Білорусі, а 24 травня стало відомо, що оперативно-тактичні ракетні комплекси знову з'явилися у Білорусі за 50 км від нашого кордону.

Перше бойове застосування «Іскандерів» відбулося у війні Росії проти Грузії у 2008 році – тоді внаслідок ударів по базі танкового батальйону у Горі було знищено 28 танків. У ході російської агресії проти України «Іскандери» використовуються досить активно: за даними ЗСУ, лише 24 лютого росіяни випустили з оперативно-тактичних комплексів 63 ракети, а у березні «Іскандери» давали 62% пусків усіх ракет по Україні.

Ракет – ще на три місяці війни

Загалом, загальна кількість усіх перерахованих вище ракет може становити понад 5 тис. одиниць. У своєму вечірньому відеозверненні від 24 травня Володимир Зеленський сказав, що з 24 лютого російська армія застосувала проти України 2275 різних ракет. Тобто в агресора залишається ще близько 3 тис. одиниць ракетного озброєння.

Втім, як розповідає «Главкому» провідний експерт Центру військово-політичних досліджень Олександр Коваленко, близько 20% всього озброєння завжди має становити недоторканний запас. Тобто, отримуємо 2,5 тис. ракет, які Росія гіпотетично ще може застосувати проти України.

Але це лише гіпотетично. Витратити весь свій ракетний фонд на війну з Україною – це повне безумство, хоча ми є його свідками вже четвертий місяць. «Іскандер», наприклад, поряд із С-400 та береговими протикорабельними комплексами «Бастіон» (а це ракети «Онікс»), відіграє ключову роль у концепції збройних сил Росії «Зона заборони доступу». Тому ці ракети треба берегти.

Ну, а якщо завтра Курили? Що робитиме Росія, чим завдавати неприйнятних збитків супостату? Ракети Х-55 та Х-101 – це стратегічне озброєння. Дальність до 2,5 тис. км, плюс у стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160 теж дальність неабияка. Чим лякати Америку, якщо літаки залишаться без крилатих ракет? «Сарматом», який місяць тому лише вперше пройшов випробування?

Є, звичайно, ще варіант – викупити назад ракети, котрі колись були поставлені Росією на експорт. У В'єтнамi, Індії та Сирії, наприклад, є «Яхонти» – експортні варіанти П-800 «Онікс». Ракета Х-59 перебуває на озброєнні у Венесуелі, Індії, Китаї та Малайзії. «Калібром», знову ж таки, користуються в Китаї та Індія. Але тут питання – а чи ці країни продаватимуть своє ракетне озброєння назад?

А з виробництвом нових ракет у Москви є чимало проблем. Навіть якщо щодня в Росію приходить мільярд доларів від продажу нафти та газу, їх одразу в ракети не конвертуєш. Тим більше, що проблема навіть не в часі, який потрібний для виробництва ракети, а в самій можливості цього.

«Виробництво ракет радянського типу, у принципі неможливе, старі технологічні ланцюжки давно зруйновані, і жодні надприбутки їх не відновлять. А все сучасне озброєння ґрунтувалося на сучасних технологіях, мікросхемах. «Калібр», наприклад, на 80% японський та американський. Отже, Росія зараз у досить безвихідному становищі», – каже Олександр Коваленко.

Але в будь-якому разі в агресора залишилося мінімум стільки ж ракет, скільки вiн вже витратив на Україну за три місяці. Найнеприємніше, що цими ракетами, з їхньою дальністю стрілянини, Україна прострілюється вздовж і впоперек. Рашистам немає різниці – Харків чи Львів.

Причому половина ракет – класу «повітря-земля». І для їх запуску літакам навіть немає жодної необхідності входити до повітряного простору України, де їх можуть збити. Злетіли зі своїх аеродромів у Брянську, Воронежі чи Ростовській області, випустили ракети і одразу сіли. Одним словом, особливо розслаблятися нам не доведеться: ракетного озброєння у Росії з попередньою інтенсивністю застосування – ще мінімум на три місяці.

Андрій Кузьмін, «Главком»