ООН: більш як половина українців можуть залишитися в Європі після 2027 року

Навіть у разі крихкого миру з поступками майже 2,9 мільйона українських біженців залишаться в Європі після закінчення дії тимчасового захисту – це 56% від їхньої нинішньої кількості. Якщо ж бойові дії триватимуть, в Європі залишаться 99% біженців – 5,16 мільйона осіб. Про це йдеться у доповіді УВКБ ООН, з якою ознайомився «Главком». 

Три сценарії: від перемоги до заморожування

Регіональне бюро УВКБ ООН для Європи опублікувало аналітичну доповідь «Перехід від тимчасового захисту: прогнозований термін перебування, легальні шляхи та варіанти політики для біженців з України». В основі дослідження – агентна модель, розроблена спільно з Університетом Брунеля в Лондоні, та дані сьомого опитування УВКБ ООН про наміри біженців.

Станом на 28 лютого 2026 року в ЄС перебувало 4,4 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. Дія цього статусу продовжена до березня 2027 року. Автори доповіді розглядають три ймовірні сценарії та прогнозують, скільки людей залишиться в Європі до кінця 2029 року за кожним із них:

• Перемога України (відвоювання тимчасово окупованих територій до кінця 2026 року): в Європі залишаться 1,67 мільйона біженців – 32% від нинішньої кількості.
• Крихкий мир з поступками (бойові дії припиняються, але Росія зберігає де-факто контроль над окупованими територіями): в Європі залишаться 2,9 мільйона осіб – 56%.
• Продовження війни або статус-кво: в Європі залишаться 5,16 мільйона осіб – 99%.

Хто залишиться і де

Географія розподілу людей, які не повернуться, буде нерівномірною. Найбільший відсоток прогнозується у Німеччині – 67%, Словенії – 64%, Естонії – 61%. Значно менша частка – в Угорщині – 38% та Молдові – 34%. Польща та Чехія займають середню позицію: 53% та 51% відповідно.

Серед тих, хто навряд чи повернеться, – біженці зі сходу та півдня України. За сценарієм крихкого миру, саме з цих регіонів залишиться найбільша частка: 44% та 24% відповідно. Для вихідців з Київської міської агломерації та інших регіонів ця частка не перевищує 10%. Автори доповіді пояснюють це тим, що для багатьох мешканців окупованих та прифронтових областей завершення окупації є ключовою передумовою повернення.

Серед тих, хто залишиться в Європі, – переважно домогосподарства з принаймні одним працюючим членом та повні сім'ї з дітьми. Водночас значну частку становлять уразливі категорії: люди похилого віку, самотні батьки та ті, хто не має роботи. Жінки, за прогнозом, будуть у цій групі непропорційно представлені – через нижчий рівень зайнятості та більший обсяг доглядових обов'язків.

Більшість не знають про варіанти легального перебування

Опитування 4389 біженців у грудні 2025 – січні 2026 року показало: 59% тих, хто має тимчасовий захист, планують змінити правовий статус протягом найближчих 12 місяців. Натомість 41% не планують нічого робити – переважно це вразливі категорії та ті, хто сподівається на продовження тимчасового захисту.

Серед тих, хто хоче перейти на інший статус, близько 70% не мають повної інформації про процедури. Найпоширеніші прогалини стосуються критеріїв прийнятності, порядку подачі документів та термінів переходу. Працевлаштовані біженці частіше орієнтуються на трудовий дозвіл на проживання, тоді як уразливі групи та вихідці з окупованих і прифронтових районів – на статус біженця.

Серйозною перешкодою є і низький рівень доходів: майже 60% працевлаштованих українських біженців працюють не за своїм фахом, а медіанна зарплата приблизно на 40% нижча, ніж у місцевого населення. Це ускладнює виконання вимог до мінімального заробітку, необхідних для отримання трудових дозволів.

УВКБ ООН: уникнути різкого «обриву» у березні 2027 року

Автори доповіді застерігають від раптового завершення тимчасового захисту без перехідних механізмів. Подібний сценарій загрожує правовою невизначеністю для сотень тисяч людей, перевантаженням систем надання притулку та вимушеними поверненнями вразливих груп.

УВКБ ООН закликає країни-членів ЄС:

• зберегти правовий статус біженців після березня 2027 року незалежно від їхньої зайнятості, регіону походження чи терміну перебування;
• запровадити спрощені довгострокові дозволи на проживання, доступні для широкого кола людей;
• враховувати час перебування під тимчасовим захистом при розрахунку стажу для отримання постійного резидентства;
• підготувати системи надання притулку до зростання навантаження;
• забезпечити доступну інформацію про варіанти легального перебування та права.

Документ також наголошує: соціально-економічна інтеграція біженців – вже не опція, а структурна необхідність. Вона вигідна як для приймаючих країн, так і для людського капіталу України, яка потребуватиме кваліфікованих фахівців для відбудови.

Нагадаємо, у вересні 2025 року ЄС схвалив рекомендації щодо поступового завершення тимчасового захисту для українців – вони передбачають координацію між державами-членами для гарантування безпечного добровільного повернення, коли безпекова ситуація це дозволятиме.

До слова, раніше «Главком» писав про дискусію в ЄС щодо майбутнього статусу українців – зокрема, представниця Єврокомісії Ілва Йоганссон заявила, що тимчасовий захист навряд чи буде продовжено у нинішньому форматі.