«Прелюдія до війни». ІноЗМІ про ескалацію на Донбасі

Іноземні ЗМІ продовжують аналізувати ескалацію на сході України. Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данилов так коментує нарощування присутності російських сил біля наших кордонів: «Давайте скажемо про те, що росіяни ніколи військ своїх звідти не прибирали. Як почали військові дії, так постійно їх там і тримають у великій кількості. Але сьогодні – так, є певна активізація всіх процесів». Данилов також запевнив, що зараз Україна більше підготовлена до агресії РФ.

У свою чергу перший президент України, голова української делегації в Тристоронньої контактній групі Леонід Кравчук переконаний: Путін боїться наслідків можливої війни. «Росія не готова до широкомасштабної війни. Вона має багато внутрішніх проблем. При всій непередбачуваності її дій, завжди залишається у них на аналізі страх. Страх перед майбутнім. І я думаю, що Путін знає, чим це все може закінчитися для нього. Дуже добре знає», – відзначив Кравчук.

Вчора ж засідала Тристороння контактна група. Спікер української делегації Олексій Арестович заявив, що під час засідання ТКГ сторони підтвердили прихильність дотриманню режиму тиші, проте документально так і не зафіксували цю позицію через Росію та представників ОРДЛО.

«Говорили шість годин. Всі сторони погодилися, що не існує ніяких перешкод для повернення до дотримання режиму повного і всеосяжного режиму припинення вогню. Дебати почалися навколо тексту спільної заяви. Росія і ОРДЛО чіплялися до окремих слів тексту, запропонованого послом ОБСЄ з питань безпеки Чевіком. Документально спільної заяви підписати не вдалося, не дивлячись навіть на готовність до компромісів щодо текстового проєкту заяви, який би задовольнив всіх», – зазначив він.

На наступному засіданні, запланованому на 14 квітня, обговорюватимуться додаткові заходи контролю за дотриманням режиму припинення вогню.

Die Welt: «Невдоволення Москви зумовлено внутрішньою політикою України»

«Росія стягує війська до російсько-українського кордону. Бойовики і Україна звинувачують один одного в атаках. Те, що має вигляд провокації, може стати початком нового російського вторгнення. За певних обставин», – робить висновок німецька Die Welt.

У статті йдеться: «Невдоволення Москви не в останню чергу зумовлено і внутрішньою політикою України. Президент Володимир Зеленський, всупереч очікуванням Росії, не став слабким і промосковськи налаштованим главою держави. Навпаки, за риторикою Зеленського, як мінімум, в цьому році, читається нова зовнішньополітична самосвідомість».

На думку авторів матеріалу, «миротворець, який бажав об'єднати Схід, який зазнав значного впливу РФ, з україномовним Заходом, тепер займає позицію свого попередника». Нещодавно Зеленський несподівано відкрито вжив заходів проти посередників Путіна і представників його інтересів в Україні: блокування рахунків олігарха і особистого друга Путіна Віктора Медведчука і заборону проросійських телеканалів, які записані, на його соратника Тарас Козака.

Видання зазначає: ймовірно, в Москві плекають надію на те, що Зеленського можна спровокувати на атаку в Донбасі: щоб Москва, в свою чергу, могла завдати удару у відповідь. Наприклад, щоб під приводом захисту російськомовних громадян анексувати «народні республіки» або як мінімум розмістити там російські «миротворчі сили».

L'Opinion: «Росія не бажає «заморожувати» цей конфлікт»

«Чим пояснити сплеск на Донбасі після дуже спокійної другої половини 2020 року? Очевидно, важливу роль відіграє міжнародний контекст, зокрема, дуже жорстка позиція адміністрації президента США Джо Байдена щодо Росії. Це прелюдія до більш масштабних військових операцій або навіть до відновлення війни?», – замислюється автор статті французького видання L'Opinion.

«Всупереч пануючому західному дискурсу, Росія не бажає «заморожувати» цей конфлікт, принаймні, у нинішніх умовах. Москва не хоче зберігати статус-кво», – цитує видання Арно Дюб'єна, директора франко-російського центру «Обсерво».

На думку експерта, Кремль не влаштовують дві речі: «невиконання українцями Мінських угод, а головне, викорінення російського впливу на Україну за допомогою заходів, вжитих проти Віктора Медведчука».

«Україну статус-кво не влаштовує ще більше, ніж Росію, але з протилежних причин. Київ має намір відновити контроль над окупованими регіонами Донбасу, а також над Кримом, анексованим Росією. Складається потенційно небезпечна ситуація, коли дві ворожих держави одночасно більше не задоволені існуючим станом справ, а рятувальної мотузки на міжнародному рівні при цьому бракує. Організація Об'єднаних Націй паралізована, а «нормандський формат» (Франція, Німеччина, Україна і Росія) більше не дає особливого ефекту», – аналізують автори статті.

За даними Анастасії Шапочкіної, співробітниці Інституту політичних досліджень Парижа, опублікованими в Revue Diplomatie – L'Etat des Conflicts («Огляд дипломатії – Стан конфліктів»), людські втрати у війні на Донбасі вже становлять «13 300 загиблих з українського боку і близько 4500 з російського».

The Guardian: «Масштабна концентрація сил РФ в умовах посиленої напруги між Москвою та Вашингтоном»

«Впродовж останніх кількох днів український президент Володимир Зеленський брав участь у шаленому турі дипломатичної активності (спілкувався з главою НАТО, президентом Франції та главою уряду Великої Британії) через концентрацію збройних сил Росія на півночі та сході України та в окупованому Криму. Мета такого нарощування сил незрозуміла, але багато західних аналітиків стурбовані масштабами концентрації сил РФ в умовах посиленої напруженості між Москвою та Вашингтоном – після того, як Джо Байден заявив журналістам, що вважає, що його російський колега Володимир Путін – вбивця», пише британська газета The Guardian.

«НАТО – єдиний спосіб закінчити війну на Донбасі. ПДЧ України (план дій щодо членства) стане справжнім сигналом для Росії», – сказав Зеленський очільнику альянсу Єнсу Столтенбергу.

Столтенберг написав у своєму твіттері, що він розмовляв з лідером України, «щоб висловити серйозне занепокоєння російською військовою діяльністю в Україні та навколо неї», і сказав, що альянс «твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України».

Джерела НАТО заявили, що члени альянсу обговорили дії РФ і продовжують пильно стежити за ситуацією. Але Україні також нагадали, що їй доведеться «зосередитись на внутрішніх реформах» і «розвивати свою обороноздатність відповідно до стандартів НАТО», щоб її членство можна було розглянути.

Foreign Affairs: «Путін вважає поширення демократії загрозою його режиму»

«Важко уявити, що американсько-російські відносини можуть стати ще гіршими, а покращаться вони, на жаль, нескоро. За останні два десятиліття президент Росії Володимир Путін відстоював інтереси своєї країни способами, несумісними з інтересами США та європейських союзників. Останні вважають, що демократія, верховенство права та забезпечення безпеки східноєвропейських країн посилюють стабільність. Тим часом Путін вважає поширення демократії загрозою для його режиму, а наявність вразливих сусідів трактує на користь посилення безпеки Росії», – пише американський журнал Foreign Affairs.

Обрання президентом США Джо Байдена, який зробив підтримку демократії в країні та за кордоном центральним елементом своєї політики, свідчить про те, що США не припинять відстоювати традиційні демократичні цінності в Європі принаймні протягом наступних чотирьох років. Тим часом, поки Путін залишатиметься при владі, політика Москви і надалі буде відзначатися страхом перед демократією та повним суверенітетом сусідів Росії.

Видання нагадує, що у лютому 2008 року посол США в Росії Вільям Бернс сказав своєму начальству у Вашингтоні: «Вступ України до НАТО є найяскравішою з усіх червоних ліній для російської еліти (не лише Путіна)».

«Французький та німецький спротив щодо надання ПДЧ для України та Грузії відклав цю ідею у довгий ящик, але компроміс, сформований в рамках альянсу, призвів до декларації на саміті НАТО про те, що Україна та Грузія «стануть членами НАТО». Розпочавши війну з Грузією в 2008 році та вторгнувшись в Україну в 2014 році, Путін підтвердив те, проти чого застерігав посол Бернс: Путін не стерпить перетинання певних червоних ліній, які сприймаються як надто загрозливі для інтересів Росії», – йдеться у статті.

Lenta.ru: «Якщо завтра війна»

Один з рупорів кремля, сайт Lenta.ru, опублікував драматично-пропагандистську статтю, у якій традиційно не визнає причетності РФ до кровопролитної війни в Україні. «Ніколи ще з моменту підписання угод про припинення вогню в липні минулого року ситуація в Донбасі не була настільки вибухонебезпечною», – зазначає видання.

У статті, зокрема, йдеться, що «до останнього часу ситуація на лінії розмежування в Донбасі залишалася стабільно напруженою… Але останні тижні показали, що порушення перемир'я, узгодженого в липні 2020 року, перестали бути поодинокими, і ситуація загрожує вийти з-під контролю».

Lenta.ru зазначає, що «додаткового прискорення розвитку ситуації додали і заяви ватажка терористичної «ДНР» Дениса Пушиліна. «На його думку, шансів зупинити військовий конфлікт в нинішній ситуації практично не залишається», – посилює драматизм видання у частині із підзаголовком «Якщо завтра війна».

«Що стосується нашої готовності – з цим все в порядку. Бійців, чесно кажучи, насилу вдається стримувати», – цитує Пушиліна Lenta.ru.

«Росія продовжує дотримуватися максимально жорсткої позиції. Вона дає зрозуміти: або Донбас повернеться до складу України на умовах Мінських угод (повноцінна автономія, закріплена в Конституції, зі своїми правоохоронними органами і судами, правом використовувати в публічній сфері російську мову), або стане де-факто російською територією. Активізація процесу видачі паспортів – важливий крок у цьому напрямку і ясний сигнал Україні, що Росія не кине своїх громадян і в разі збройної агресії готова захистити жителів самопроголошених республік, а також перейти до більш тісної політичної інтеграції «ДНР» і «ЛНР», – ретранслює ультимативну позицію Путіна кремлівське видання.

Наталія Сокирчук, «Главком»