Росія посилено шпигуватиме за громадянами, які купують авіаквитки

Російська влада розширить перелік даних про бронювання авіаквитків, які авіакомпанії будуть зобов'язані передавати державі. Про це пишуть російські ЗМІ із посиланням на джерела на авіаринку та в держструктурах.

Влада Кремля бажає отримувати більше даних про пасажирів при бронюванні авіаквитків. Йдеться про збір до централізованої бази персональних даних. Туди хочуть вносити інформацію в тому числі про спосіб оплати квитка, багаж, зміни в бронюванні та інші відомості. Остаточний перелік категорій таких даних ще не визначений.

На даний момент авіакомпанії передають в основному персональні дані пасажирів. До них входять ПІБ, дата народження, стать, громадянство, номер паспорта, номер телефону, адреса електронної пошти, а також пункти відправлення та призначення та дата поїздки. Вся ця інформація відправляється в автоматизовану централізовану базу персональних даних про пасажирів (АЦПВДП), оператором якої виступає підвідомчий Мінтрансу РФ ФГУП «Захистінфотранс».

За словами джерел, до цих відомостей додадуться дані про спосіб оплати квитка, включаючи найменування банку, останні чотири цифри номера рахунку або картки, за допомогою якої здійснювалася оплата, а також дані облікового запису пасажира на сайті авіакомпанії та IP-адреса комп'ютера, з якого відбувалося бронювання квитків.

Крім того, в базу почнуть збирати інформацію про те, коли пасажир бронював квиток, з ким він це робив, чи вносив він будь-які зміни до броні, чи є в нього багаж, яке місце він вибрав на борту і яке харчування віддав перевагу.

«Такі плани справді обговорюються. Можна по-різному до цього ставитися, але очевидно, що ці кроки пов'язані з прагненням підвищити рівень безпеки, у тому числі в транспортній сфері, у цей непростий час», – сказав співрозмовник у держструктурі.

Якщо буде потрібна передача нових даних – значить компанія виконуватиме ці вимоги», – зазначив гендиректор російської системи бронювання ORS Олександр Сізінцев. «Для нас це виключно технічне завдання. Щось із інформації ми здатні передавати зараз, якщо це є у системі. Якісь категорії даних викликають питання, оскільки можуть зберігатися не у нас, а виключно в авіакомпанії», – пояснив він.

Виконавчий директор «Авіапорту» Олег Пантелєєв вважає, що з погляду споживача навряд чи щось зміниться, адже самому пасажиру не доведеться повідомляти жодних додаткових відомостей про себе. Але передача даних завжди пов'язана з питаннями їх зберігання та обробки – для цього, ймовірно, доведеться розширювати потужності центрів обробки даних (ЦОД) або створювати нові. «Це може бути затратно, тому в умовах обмежених ресурсів потрібно зрозуміти, наскільки це завдання є першорядним», – вважає він.

На вартість квитків це не вплине, оскільки витрати на системи бронювання не є найбільшими для перевізників, зазначив експерт.

Нові категорії інформації, що цікавлять російську владу, не належать до даних записів реєстрації пасажирів (Passenger Name Records, PNR), які силові органи різних країн використовують для перевірки пасажирів на наявність їх у списках терористів і підозрюваних у скоєнні злочинів, говорить одне з джерел.

Логіка збирання додаткової інформації не зовсім зрозуміла, зауважує голова Загальноросійського об'єднання пасажирів (ООП) Ілля Зотов. «Саме собою наявність або відсутність багажу не впливає ні на що, всі оглядові заходи все одно відбуваються в аеропорту. У реальній роботі з пошуку правопорушників збирання таких даних навряд чи допоможе», – сказав Зотов.

До слова,  Росію відключають від «авіаційного SWIFT». Російські та іноземні авіаперевізники можуть зіштовхнутися з проблемами під час виконання рейсів між Росією та іншими країнами уже восени 2023 року.

Труднощі можуть виникнути після відключення Росії від телекомунікаційних каналів, які належать глобальному провайдеру послуг для цивільної авіації – швейцарської компанії Societe Internationale de Telecommunication Aeronautiques (SITA), розповіли три джерела в російських і зарубіжних авіакомпаніях.

Канал SITA називають авіаційним аналогом міжбанківської системи SWIFT. Це найпоширеніший інструмент у світовій цивільній авіації для обміну інформацією між авіакомпаніями та аеропортами. Системою користуються понад 2,5 тис. клієнтів у 200 країнах, а її технології задіяні на 90% усіх міжнародних авіарейсів.

Нагадаємо, Росія зірвала два найбільші контракти з будівництва літаків. Амбіційні плани Путіна щодо створення з технологічного нуля авіапрому в масштабах, порівняних із радянськими, з тріском провалились уже в перший рік їх реалізації.

Два ключові проекти з будівництва цивільних літаків на вітчизняній компонентній базі – Іл-114 та імпортозаміщений SSJ-100 – відкладаються на 1-3 роки через проблеми з розробкою двигунів, санкцій та відсутність вільних потужностей на авіазаводах.

Турбогвинтові літаки Іл-114-300, які вже цього року мали замінити застарілі Ан-24, а також іноземні лайнери на регіональних маршрутах, не надійдуть перевізникам.