Розміщення та інтеграція. На що розраховувати українцям у Латвії у 2024 році
Латвія взялась за інтеграцію українських біженців
Наразі у Латвії проживають близько 33 тис. українців, зокрема майже 20 тис. – у Ризі, де продовжує працювати спеціальний центр підтримки громадян України, пише Latvijas Radio. Де і як планується допомагати українцям у новому році?
Керівник ризького центру українських біженців Петеріс Грубе пояснює – переїхати на нове місце до колишньої 63-ї Ризької школи було вирішено з міркувань економії, але це відкриває і ширші можливості для діяльності, зокрема освітньої. «Тут у нас велика актова зала, є спортзал, що дасть можливість організовувати заходи. На третьому поверсі ми плануємо навчальні класи – міняємо профіль більше у бік освіти, щоб давати людині не лише рибу, а й вудку, щоб цю рибу здобути», – сказав Грубі.
Як планується навчати українських дітей
«Йде вже третій навчальний рік, а близько половини українських дітей у Латвії, як і раніше, навчаються дистанційно. Судячи із заяв Міністерства освіти і науки, у нас немає плану, як мотивувати цих дітей включитися у латвійську систему освіти. Це істотна відмінність від інших країн, наприклад, сусідньої Литви, де українські діти зобов'язані відвідувати школу. Латвія також не пропонує жодних безкоштовних курсів чи уроків для українських дітей, які зараз не навчаються у латвійських навчальних закладах», – заявила Лінда Якобсоне-Гавала з організації «Хочу допомогти біженцям».
Підтримка та розміщення
Фінансування на підтримку українців у Латвії наступного року буде чималим – 70 млн євро. Щоправда, вимагалося ще більше – 80,8 млн євро. На думку держсекретаря МВС Димитрія Трофімова, найголовніше те, що вже у жовтні було ухвалено рішення про продовження статусу захисту українських біженців у Латвії – вже не на короткий термін, як на початку війни, а довше – до 3 березня 2025 року. На такий же період продовжено і дію закону про спеціальну підтримку. Трофімов повідомив, що українцям видано 60, 7 тис тимчасових посвідок та так званих віз D, термін дії яких законодавчо продовжено на весь наступний рік.
«Якщо порівнювати із ситуацією у перший рік війни, тоді насамперед у людей була потреба у житлі, його потребували близько 10 тисяч осіб. На даний час за підтримки самоврядувань розселено 3,1 тис осіб», – сказав Трофімов. Самоврядування можуть розмістити ще 726 осіб. Крім того, цього року тимчасовим житлом були забезпечені і біженці з числа більш ніж 100 тисяч, які перетинали Латвію транзитом і потребували ночівлі. Він зазначає, що найактуальніше зараз – соціально-економічна інтеграція українців та вивчення латиської мови. Роботодавці, як і раніше, мають право приймати на роботу українців без знання держмови якщо це не заважає виконанню трудових обов'язків.
Спеціальна стратегія інтеграції
Як заявила парламентський секретар Мінкульту та спеціаліст з інтеграції Агнесе Лаце, спеціальна стратегія інтеграції українців у Латвії не розроблена. «Поки що немає такого плану, який спрямований саме на інтеграцію українського цивільного населення в латвійське суспільство. Це частина загального плану підтримки українців», – сказала Лаце.
Цього року було виділено трохи більше 4 млн євро на навчання латиській мові дорослих і стільки ж на курси культурної орієнтації для всіх українських біженців. Фінансування на наступний рік вимагають у тому ж обсязі, повідомила Лаце.
За її словами, цього року літні курси культурної орієнтації для українських дітей розпочалися лише у середині літа, але наступного року вони обов'язково розпочнуться вчасно. Підтримку отримала і ініціатива самих українців – Міністерство освіти і науки передало у безоплатне користування благодійної організації Ukraiņu māja Latvijā будівлю на вулиці Стругу, 4, яка є набагато ближчою до центру міста, ніж новий центр підтримки мешканців України на Югле.
Раніше стало відомо, що з Латвії буде вислано щонайменше 1213 громадян Росії, які так і не виконали умов міграційного закону і не отримали посвідку на проживання у країні. Про це пише Delfi, з посиланням на Управління у справах громадянства та міграції Латвії.
Зазначається, що 1213 осіб не подали документи для отримання посвідки на проживання у Латвії до встановленого поправками до імміграційного закону терміну – 30 листопада. Також немає інформації про те, чи ці люди вже покинули країну. 1344 особи все ж подали документи на отримання посвідок на проживання.