Все буде «ЄдРо». Чим завершилися вибори в Держдуму

Ритуал під назвою «вибори в російську Держдуму» відбувся. Тривав він три дні: офіційно – через епідемію коронавірусу, але голова російського Центрвиборчкому Елла Панфілова вже заявила, що цю практику варто розповсюдити і на наступні вибори. Попередні результати такі: пропутінська «Єдина Росія» набирає майже 50%, КПРФ – 19%, ЛДПР – 7,5%, «Справедлива Росія» – 7,4% і неофіт «Нові люди» – 5,3%. Плюс «єдроси» на цей момент взяли більшість одномандатних округів (87%). Тобто партія Путіна отримує конституційну більшість у новому парламенті. Явку, яка є близькою до 50%, наганяли розіграшем грошових подарунків, автомобілів та квартир серед тих, хто прийде на вибори. Одним із володарів цінних призів став… прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.

При цьому Кремль фактично втілив анонсовану мрію команди Зеленського щодо електронного голосування – дистанційно виявили бажання проголосувати три мільйони росіян. Але такі прогресивні рішення викликали багато запитань у міжнародних спостерігачів, які просто не брали участі у процесі «демократичних виборів».

Чи матимуть ці ритуальні танці з виборами наслідки для України?

Президент РФ Володимир Путін хоч і закликав росіян проявити активність на виборах, сам на час голосування сховався у своєму легендарному бункері. Його Путін зайвий раз не виявляє бажання полишати під час пандемії, попри розповіді про всепереможні російські вакцини. Ще один хедлайнер «Єдиної Росії» – ексзаступник Путіна Дмитро Медведєв взагалі останнім часом не з'являвся на публіці. Голова панівної партії навіть не приїхав до її штаб через хворобу. Щоправда, не з’явилися там і такі партійні лідери як глава Міноборони Сергій Шойгу та міністр закордонних справ Сергій Лавров. Останні прогнозовано розглядають можливість відмовитися від депутатських мандатів.

В Україні багато говорили про те, що на фоні виборів до Держдуми Кремль намагатиметься радикалізувати ситуацію на Донбасі, аби додати «Єдиній Росії», що втрачає популярність, додаткових електоральних балів. Втім, схоже, в Кремлі розуміють, що ця тема додасть підтримки хіба серед зовсім «упоротих» глядачів програм Володимира Соловйова. Ставка була зроблена на повну підконтрольність виборчого процесу, і Путін, за твердженням його прессекретаря, вже позитивно оцінив результати «Єдиної Росії». «У партії була задача підтвердити своє лідерство. І ця задача, безумовно, виконана», – запевнив Пєсков.

Основна хвиля бюджетників голосувала у п'ятницю, що дозволило «Єдиній Росії» продемонструвати цього дня проміжні показники більше, ніж в 50%. Втім, прогнозовано було, що ця хвиля народної любові до партії влади згодом дещо розмиється за рахунок партій так званої системної опозиції.

Їхній перелік не змінюється вже багато років – Комуністична партія, що досі експлуатує ностальгію електорату за СРСР, Ліберально-демократична партія Володимира Жириновського та «Справедлива Росія», яка цього разу злилася з рухом «За правду», найяскравішим представником якого є одіозний письменник Захар Прилєпін. Останній піариться на тому, що брав активну участь у війні на Донбасі, очолював власний батальйон та закликає до повернення «ісконно руських» земель. Він вже встиг оскандалитися тим, що підвіз «наглядати» за виборами в Нижньогородську область 200 бойовиків з «ДНР», що «вміють відстоювати свої інтереси».

У порівнянні з минулими виборами комуністи суттєво підросли (на минулих виборах у них було трохи понад 13%), «жириновці» ж серйозно здали. Загалом «опозиційні» партії займають ще більш радикальну позицію щодо стосунків з Україною, ніж аморфна партія влади. КПРФ закликає визнати самостійність самопроголошених «республік», «ліберальний демократ» Жириновський регулярно погрожує захопити Україну, зі «Справедливою Росією» з такими персонажами, як Прилєпін, також все зрозуміло. Втім і «Єдина Росія» в цьому плані не відстає – так, від неї балотувався колишній ватажок бойовиків та голова «Союзу добровольців Донбасу» Олександр Бородай. Наявність у новому скликанні людей з подібним фльором дозволяє припускати, що нова Держдума буде ще більш радикальною щодо «українського питання». Але загалом за підсумками цих виборів російський парламент залишається тим самим сервільним органом, в якому «не місце для дискусій».

Дата голосування, схоже, також була обрана невипадково. Фактично вся виборча кампанія відбувалася в «мертвий сезон» – влітку. Враховуючи, що вся несистемна опозиція була заздалегідь зачищена, проходила агітація дуже кволо. Якогось драйву до неї додавали хіба що історії на кшталт казусу зі штанами Жириновського, які звалилися з нього під час прямого ефіру, чи проколу Путіна, який, як запевнив його прессекретар, голосував дистанційно з мобільного телефона одного зі своїх помічників, але при цьому на фото з цієї події взагалі не було видно телефону, а на годиннику російського президента стояла геть інша дата – 10 вересня. «Єдроси» у своїй риториці частково намагалися залізти на галявину КПРФ, коли Лавров раптом почав вихваляти досягнення Сталіна. Але навряд чи ці політтехнологічні фокуси якось вплинули на кінцевий результат, який формувався в ручному режимі. Сюрприз цих виборів – ліберальна партія «Нові люди», яку заснував власник косметичної імперії Faberlic Олексій Нечаєв, також вважається близьким до Кремля. Втім, потенційним новачкам ще треба поборотися за проходження 5% бар’єру.

Україна не визнає результатів виборів, бо в них брали участь громадяни з окупованих територій. Мешканців ОРДЛО для голосування вивозили до Ростовської області плюс дистанційно на окупованих територіях проголосували 150 тисяч мешканців з російським громадянством. Зрозуміло, що в електоральному плані це – «копійки», але для Кремля принципово було показати, що тут живуть «наші люди».

У будь-якому разі про зміну російського політичного ландшафту за результатами цих виборів говорити не доводиться – «Єдина Росія», попри всі розмови про свою кризу, просто роздавила своїх опонентів. А всі розмірковування про стратегії та технології, які зараз ведуться на популярних російських телеграм-каналах, можна сприймати хіба що з посмішкою.

Павло Вуєць, «Главком»