ЗМІ оприлюднили доповідь про злочини «вагнерівців» у Африці

Російські ЗМІ опублікували доповідь проєкту All Eyes On Wagner про діяльність найманців приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера» у Малі протягом року перебування воєнізованого формування у цій африканській країні. Згідно з доповіддю, російські найманці чинили масові вбивства, зґвалтування, пограбування та напади на мирних жителів.

У вересні 2021 року стало відомо, що керівництво Малі на тлі розриву відносин із західними союзниками обговорює можливість угоди з ПВК «Вагнера». Найманці мали навчати малійських військових і забезпечувати захист високопосадовців. У МЗС РФ фактично підтвердили угоду, підкресливши, що російська влада не має до неї жодного стосунку. Сам засновник ПВК Євген Пригожин у травні 2022 року на запит журналістів заперечував присутність «вагнерівців» у Малі, називаючи «легендою» існування військової кампанії. Однак у вересні 2022 року він визнав, що створив ПВК у 2014 році.

Після того, як «вагнерівці» прибули до Малі, місцеві жителі звинувачували їх у злочинах, найчастіше за участю місцевих військових. У доповіді наводиться кілька повідомлень та свідчень про масові вбивства, позасудові страти, сексуальне насильство, довільні арешти, пограбування та залякування мирних жителів. Загалом, згідно з дослідженням, «вагнерівцям» приписують понад 370 таких епізодів.

Найчастіше насильство було спрямоване проти представників народу фулані, яких пов'язують із озброєними ісламськими угрупованнями на Малі. Так, серед найвідоміших та задокументованих правозахисниками випадків – масові вбивства жителів Догофрі та Мурі, де на початку 2022 року, за найобережнішими оцінками, загинули понад 330 мирних мешканців.

У звіті також зазначається, що ще не менш ніж 300 людей було вбито наприкінці березня під час «контртерористичної операції» у місті Мура, яке контролювали джихадисти. Вранці 27 березня біля міського ринку сталася перестрілка приблизно 30 джихадистів із військовими, які прибули на вертольотах. Внаслідок цього загинули кілька ісламістів, мирних жителів і щонайменше двоє іноземних солдатів. Припускають, що це були російські найманці. Після цього, як стверджують очевидці, військові в пошуках противників, які вижили, заблокували виходи з міста, вбиваючи всіх, хто намагався втекти, затримали і допитали сотні мирних жителів, в основному чоловіків. Під час затримання у них відбирали телефони та інші цінності. Потім затриманих поділили на кілька груп та вибірково вбивали. Влада Малі прозвітувала про успішну «контртерористичну операцію», заявивши, що з 23 по 31 березня було вбито 203 «терористів» і ще 51 людину заарештовано. Про жертв серед цивільних відомство не згадало.

Як йдеться у доповіді, участь «вагнерівців» у «контртерористичних операціях» влади Малі не призвела до успіху цих операцій. Ба більше, присутність ПВК «Вагнера» посилила ситуацію з безпекою у країні. У травні ООН повідомляла, що кількість порушень прав людини, скоєних малійськими військовими проти мирних жителів, зросла в 10 разів з кінця 2021 року до першого кварталу 2022 року. За оцінками правозахисників, із січня по квітень місцеві військові та ПВК «Вагнера» вбили не менш ніж 456 мирних жителів. У жовтні США заявили, що після прибуття російських найманців кількість терактів у Малі тільки зросла: за останні пів року їх стало на 30% більше.

Через конфлікт, який триває, малійці змушені покидати країну. Зокрема, вони їдуть до сусідньої Мавританії. У прикордонних районах країни з січня по вересень 2022 року оселилося понад 15 тис. громадян Малі.

Нагадаємо, у серпні експерти ООН провели розслідування та встановили факти масового вбивства цивільних у Малі. За їхніми висновками, до цього причетні найманці з ПВК «Вагнера».

Раніше відомий російський бізнесмен Євген Пригожин, якого ще називають «кухарем Путіна», прокоментував звинувачення на адресу приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер» щодо різанини у Малі.

Також повідомлялося, що відомий російський бізнесмен Євген Пригожин, якого ще називають «кухарем Путіна», керує і фінансує операції приватної військової компанії «Вагнер» у Судані, яка, зокрема, займається видобутком золота для компенсації економічних втрат Росії від західних санкцій.