Ставка на голодомор. Що стоїть за блокадою зернового експорту України?

В українському селі Ділове, що на Закарпатті, встановлено пам’ятний знак географічного центру Європи. За однією з кількох існуючих методик розрахунків – він саме там. Хоча це вважається спірним в деяких інших країнах, але майже безсумнівно, що зараз Україна вже є не умовним європейським географічним центром, а центром глобального політичного та цивілізаційного інтересу.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що агресія Росії розпалює тривимірну глобальну кризу – продовольчу, енергетичну та фінансову. Збройна агресія забрала тисячі життів і впливає на ситуацію не лише в регіоні, а й стає причиною суттєвого підвищення ризиків для вразливих країн та економік третього світу потрапити до пастки голоду.

Минулого тижня, глави держав та урядів країн ЄС, які 23 червня розпочали у Брюсселі зустріч на найвищому рівні, підтвердили цей факт та визнали, що на світ насувається штучно створювана глобальна продовольча криза, причиною якої є агресія Росії проти України.

З експертних оцінок відомо, що Україна окрім власного населення щорічно годує 400 млн. людей, надаючи ресурс у 42% світового виробництва олії, 16% кукурудзи й 9% пшениці.

Звісно, це не вирішує усіх проблем, але блокада щонайменше 20 млн т українського зерна, яке призначалося для експорту на зовнішні ринки і, зокрема, для Всесвітньої продовольчої програми, суттєво посилила наявну продовольчу кризу.

Кожен день блокади українських портів значно погіршує становище. Зокрема, до російського вторгнення в Україну через наші порти йшло щомісяця близько 5 млн. тонн аграрного експорту. Зараз порти в Одесі та Миколаєві не можуть працювати, вивезення збіжжя суттєво обмежено фактичними можливостями автотранспорту, залізничного сполучення й пропускною здатністю дунайських портів.

За оцінками фахівців, кількість людей, які страждають від браку продовольчої безпеки, вже подвоїлася на початку 2022 року та становить 276 млн осіб. Через війну ця кількість зросте до 323 млн.

Дефіцит пшениці та інших зернових може вплинути на 1,4 мільярда людей, повідомили у кризовому центрі ООН. «Якщо пшениця залишиться заблокованою в чорноморських портах, ми повинні чекати більшого мігрантського потоку», – заявила міністерка внутрішніх справ Італії Лучана Ламоргезе.

Росія давно та майстерно освоїла жахливий інструмент політичного та економічного впливу, а точніше терору, під назвою Голодомор. Поки він був задіяний для, так би мовити, «внутрішнього використання», це створювало умови для його оцінок, як нібито викликаного зовнішніми факторами, дозволяло Росії навіть демонструвати образу від негативних оцінок ззовні.

Зараз постає очевидним, що організована Росією блокада українських морських портів, яка позбавляє продовольства багато країн світу, виступає заздалегідь добре опрацьованим інструментом впливу, а фактично «продовольчою зброєю», на кшталт енергетичної.

«Росія, яка перетворює харчові продукти на зброю для своєї війни проти України, одноосібно відповідальна за глобальну кризу з продовольчої безпеки, яку сама спровокувала», – йдеться у резолюції саміту ЄС, оприлюдненій на сайті Європейської Ради.

Важливий аспект, чому це саме новий вид зброї полягає й у тісно пов’язаних діях, коли Росія масованими ракетними ударами знищила кілька найбільш великих зерносховищ в Україні та одночасно ввела експортне мито на постачання власного зерна, що спричинило суттєве зростання світових цін на продовольство і поставило цілу низку країн, особливо в Африці, під загрозу голоду.

І ця зброя, на жаль, вбиває набагато більш людей ніж звичайна, наближаючись за своєю вражаючою ефективністю до зброї масового ураження.

На додаток до цього, Росія цинічно продає викрадене українське зерно політичним режимам, які контролює. Тим самим додаючи сателітам до звичайних видів озброєння й продовольство.

Зараз у критичній залежності від постачань продовольства залишаються 45 африканських та найменш розвинених країн. За даними ООН, наразі понад 460 тис. людей у Сомалі, Ємені та Південному Судані страждають від голоду. Водночас мільйони людей у 34 інших країнах перебувають на межі голоду.

Тому, зростання нестачі продовольства призведе до генерації нової хвилі міграції з Африки та Близького Сходу до Європи.

В ООН зазначали, що з початку року 36,4 тис. прохачів притулку та мігрантів вже прибули до Італії, Іспанії, Греції, Кіпру та Мальти. А за даними видання Reuters, країни Середземномор'я мають підготуватися до того, що тільки цього року туди може прибути понад 150 тис. мігрантів. І це доволі помірковані розрахунки.

За оцінкою ЄС, намагання РФ створити та використати продовольчу небезпеку як знаряддя війни, вже є воєнним злочином, а спроби звинуватити у нестачі продовольства європейські санкції абсурдні, оскільки вони не торкаються постачання продовольства чи гуманітарної допомоги.

З правової точки зору, вкрай необхідно більш прискіпливо поглянути на питання транскордонної злочинності під патронатом Росії. Має бути швидке реагування на підробку коносаментів – товаророзпорядчих документів при морських перевезеннях, який чітко визначає власника, проформ чартерів – договорів між судновласником та фрахтувальником на оренду судна або його частини на певний рейс чи термін, а також інших документів в сфері міжнародної зерноторгівлі. З-поміж іншого саме там корениться явне шахрайство, яке організовано та підтримується владою РФ. Розкриття та оприлюднення інформації щодо цього впливатиме на ділову репутацію усіх причетних. А це вбивча річ для системного бізнесу. Своє відношення до шахрайських оборудок з крадіжки зерна мають висловити й різні спеціалізовані міжнародні організації.

Едуард Плешко, правник, Одеса