Китай зробив крок, який може відштовхнути іноземних інвесторів – NYT
Китай розширює сферу дії закону про «державну таємницю», що занепокоїло світову бізнес-спільноту
Офіційний Пекін розширює сферу дії закону про «державну таємницю», тим самим турбуючись про внутрішню безпеку країни. Законодавчі нововведення у Китаї, як пише The New York Times, можуть ще більше обмежити доступ до інформації і цим самим вплинути на комфорт у бізнес-середовищі.
Експерти видання нагадують, що в країні і без того діє досить суворе законодавство про державну таємницю, можливі загрози національній безпеці та допуску до Китаю іноземного бізнесу. Але тепер, стверджує джерело, ризики для закордонних інвесторів зростають ще більше, оскільки посилюється контроль у рамках можливого шпигунства.
За новим законом, державна таємниця – це «інформація, яка, якщо стане відома громадськості, може завдати шкоди безпеці, інтересам та гідності держави, а також її здатності підтримувати національний розвиток та соціальний прогрес». Державні таємниці діляться на три рівня: «особливо важливі», «важливі» і «звичайні». Закон також встановлює, що державні органи, підприємства, установи, громадські організації та громадяни зобов'язані дотримуватися правил захисту державних таємниць та несуть відповідальність за їх порушення.
Розголошення державної таємниці може призвести до адміністративних, цивільних чи кримінальних санкцій, залежно від ступеня провини та наслідків. Закон також забороняє використання інтернету, мобільних телефонів, електронної пошти та інших засобів зв'язку для передачі або зберігання інформації, що стосується державних таємниць. Крім того, закон вимагає, щоб усі організації та особи, які займаються науковими дослідженнями, освітою, культурою, охороною здоров'я, спортом та іншими сферами, отримували дозвіл від відповідних органів влади на роботу.
У травні в КНР почне діяти ще один законодавчо затверджений термін – «робоча таємниця», яка також не терпить витоку, хай і не становить великої небезпеки для всієї держави. Очікується, що багато іноземних компаній у Китаї виявляться в стані «бізнес-паралічу», а це «ще більше ускладнить життя іноземним фірмам та їхнім співробітникам, що базуються в Китаї».
Іноземні бізнес-лобі та аналітики кажуть, що розширений закон є ще одним доказом посилення уваги президента Китаю Сі Цзіньпіна до національної безпеки. «Збільшення уваги Китаю до національної безпеки підвищило невизначеність для бізнесу», – сказав президент Торгово-промислової палати Європейського Союзу в Пекіні Єнс Ескелунд.
«Спектр питань, які вважаються «чутливими», здається, постійно розширюється, що ускладнює доступ компаній до інформації, необхідної для прийняття інвестиційних рішень, пов’язаних з їхньою діяльністю в Китаї», – додав він.
Минулорічні рейди китайської поліції в кількох консалтингових компаніях з менеджменту, включно з Mintz Group і Bain & Co., викликали занепокоєння серед іноземних бізнес-спільнот у Китаї, і з березня минулого року в Пекіні за звинуваченнями в шпигунстві також затримали керівника японської фармацевтичної компанії.
Як пише видання, державні таємниці в Китаї в даний час охоплюють різні сфери: від прийняття рішень в уряді та Комуністичній партії до військової та дипломатичної діяльності, а також економічного розвитку, науки та технологій.
Оновлення закону про державну таємницю вимагає від державних органів і робочих підрозділів захищати інформацію, «яка не є державною таємницею, але може призвести до певних негативних наслідків у разі витоку». Єнс Ескелунд зазначив, що правила щодо конкретного управління секретами роботи будуть оприлюднені окремо без вказівки дати.
До слова, Туреччина та Китай, ймовірно, розробляють власні переговорні платформи для врегулювання війни в Україні, які Кремль може використовувати для просування своїх наративів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Росія раніше активно використовувала у своїй пропаганді підхід Китаю до розпливчастого мирного політичного плану для України. Раніше в МЗС Китаю заявили, що спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідає Україну, РФ та кілька країн Європи для вирішення військового «конфлікту». Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 28 лютого заявив, що Анкара готова надати Росії та Україні ще одну платформу для переговорів.