«Причин для оптимізму немає»: росіян по повній накрила інфляція
Інфляційні очікування населення Росії зростають четвертий місяць поспіль
Обіцянки Центробанку Росії (ЦБ) повернути інфляцію до цільових 4% вже не переконують росіян. Інфляційні очікування громадян країни-агресора за рік суттєво зросли. Це продемонструвало чергове опитування «інФОМ», пише Moscow Times.
Інфляційні очікування населення за місяць зросли з 12,4% до 12,9%, а інфляція, що спостерігається, – з 14,2% до 15%. Очікування зростають четвертий місяць поспіль.
Частка тих, хто має заощадження – грошовий запас, який дозволить родині протриматися якийсь час у разі втрати основного доходу – різко скоротилася: до 34% із 41% у липні.
Останній раз менше було після початку війни, у березні 2022 року. Аналітики вважають це ілюстрацією споживчого буму, що триває, і підігрівається високими інфляційними очікуваннями. Росіяни прагнуть купувати товари тут і зараз, побоюючись, що вони стануть істотно дорожчими.
Менш забезпечені люди чутливіші до підвищення тарифів. Швидке зростання цін на окремі товари, очікування на підвищення утилізаційного збору (подорожчають автомобілі), а також реакцію на волатильність курсу, масові проблеми з імпортом посилюють загальну невизначеність серед росіян.
А для Центробанку за всіх структурних відмінностей важлива динаміка. Аналітики Райффайзенбанку називають волатильність інфляційних очікувань одним із проінфляційних ризиків. ЦБ країни-агресора визнав, що цього року не зможе повернути інфляцію до мети, але продовжує наполягати, що зробить це наступного року.
Інфляційні очікування населення сильно реагують на поточні темпи зростання цін, які на інфляцію наступного року не впливають безпосередньо. ЦБ причин для оптимізму не має: нейтральні цифри щодо інфляції у поєднанні зі зростанням очікувань означають підвищення ймовірності подальшого зростання ставки. При цьому ЦБ при необхідності регулятор готовий підняти ставку до 20% і навіть вище.
До слова, нова хвиля західних санкцій із масовим блокуванням банківських платежів, у тому числі через країни, які вважаються «дружніми», може призвести до «загибелі» російської економіки.