Росія обходить нафтове ембарго? Як росіяни трансформували свій ринок

Росія залишається найбільшим постачальником нафти та нафтопродуктів на світові ринки через рік із запровадження Євросоюзом ембарго на її сировину, проте ринок російської нафти за рік зазнав істотних змін, адже приховувати поставки і обходити санкції виявилось не так просто. Про це пишуть росЗМІ

Європа десятиліттями була найбільшим покупцем нафти і нафтопродуктів з РФ, тому введення заборони змусило російських постачальників шукати нові ринки збуту і та розробляти нову тактику продажів.

Основними викликами, з якими зіткнулися постачальники російської нафти у 2023 році, стали логістика, санкційні обмеження, зокрема правило цінової стелі, складнощі з банківськими переказами та пошук нових покупців. Нижче наводяться основні зміни на ринку російської нафти та нафтопродуктів, що відбулися у 2023 році.

Нові правила гри

Євросоюз запровадив ембарго на імпорт нафти та нафтопродуктів із РФ 5 грудня 2022 року, проте передбачив винятки для низки країн.

Право продовжити закупівлю російської нафти морським транспортом отримала Болгарія, а нафтопроводом Дружба імпорт змогли продовжити Словаччина, Угорщина та Чехія.

Країни Великої сімки (G7) та їхні партнери запровадили інше обмеження, покликане обмежити доходи Москви, – цінова стеля.

Згідно з правилом цінової стелі, західним компаніям заборонено надавати послуги зі страхування та транспорту російських нафтових вантажів, ціни на які перевищують $60 за барель у порту відвантаження.

Санкційні обмеження для нафти РФ суворо контролюються уповноваженими держорганами Євросоюзу та США, які протягом 2023 року кілька разів оголошували санкції проти компаній та судів, які порушують обмеження.

Далеко в Азію 

РФ перенаправила постачання нафти та нафтопродуктів до країн, які не приєдналися до санкцій щодо Москви, внаслідок чого Азія у 2023 році стала основним регіоном споживання російських енергоресурсів.

На країни Азії довелося близько 80% морських поставок нафти РФ порівняно з 50% у 2022-му, коли процес перенаправлення ресурсів із Європи вже розпочався, показав розрахунок Рейтер на основі оперативних даних LSEG.

Індія у 2023 році стала найбільшим покупцем морських партій нафти з РФ, тоді як Китай зберіг статус основного імпортера російської нафти різними видами транспорту за рахунок постачання в країну сировини трубопроводами.

Третім за величиною покупцем нафти РФ стала Туреччина, яка у 2023 році продовжила нарощувати обсяги, користуючись вигідною ціною російських ресурсів та зручною логістикою.

РФ почала поставки новим покупцям в Азії, Африці та Латинській Америці – зокрема  до Пакистану, Бразилії, Гані та Брунею,але обсяги ці далекі від тих, що були у країни-агресора іще до початку повномастабного вторгнення до України. 

Новий флот

Санкційні обмеження найсильніше позначилися на морському транспортуванні, оскільки правило цінової стелі та ембарго Євросоюзу змусили більшість найбільших судновласників відмовитися від перевезень російського ресурсу.

Дефіцит тоннажу, що виник на ринку, частково компенсований появою нових суднових компаній, що оперують танкерами без західної страховки, а також судновласниками з Греції, які продовжували перевезення за умови дотримання санкційних обмежень.

Проте ставки фрахту різко зросли: морська доставка нафти з РФ зараз обходиться в середньому вдвічі-втричі дорожче, ніж країн, вільних від санкцій.

Але якщо на початку 2023 року, після введення цінової стелі, вартість перевезення нафти з балтійських портів РФ до Індії та Китаю злетіла до $15 і $20 мільйонів за маршрут відповідно, то з появою нових компаній ціна впала до $5-$7 мільйонів, але потім знову зросла до $9-$10 мільйонів у листопаді з погіршенням погоди та посиленням контролю за дотриманням санкцій з боку США.

Ціноутворення

Формування цін на російську сировину також змінилося відповідно до нових потреб. Покупці стали віддавати перевагу угодам у порту розвантаження, щоб скоротити санкційні ризики і зняти з себе проблеми, пов'язані з перевезенням з російських портів. Через війну ціни на російську нафту стали дедалі частіше визначатися не так на базисах FOB і CIF, але в DES і DAP.

Міжнародні цінові агенції Platts та Argus перестали оцінювати торгівлю російської нафти в європейських портах – на базисах CIF Augusta та CIF Rotterdam. Platts зберіг розрахункові котирування, при цьому обидва цінові агентства додали оцінки нафти РФ з поставкою в порти Індії, де спостерігається максимальна ліквідність сорту.

Тим часом російські міністерства продовжують розраховувати основні податки на нафту, виходячи з розрахункових котирувань сорту Urals у європейських портах.

Згідно з останніми поправками до Податкового кодексу, ціни на нафту Urals будуть визначатися як сума цін на нафту FOB (у російських портах) та вартості транспортування до Середземномор'я та Північно-Західної Європи.

Валюта

У 2023 році постачальники російської нафти майже повністю відмовилися від розрахунків у доларах та євро, що домінують світових валютах, оскільки РФ значною мірою позбавлена ​​доступу до міжнародної банківської системи.

Російська нафта торгується в дирхамах, юанях, гонконзьких доларах і навіть у рублях і дуже рідко – у доларах та євро.

Відхід від долара виявився непростим – багато компаній, як і раніше, стикаються із затримками в навантаженнях через проблеми з платежами та банками.

Зміна валют платежу призвела до зміни розташування фінансового центру торгівлі російської нафти: якщо раніше він перебував у швейцарській Женеві, то тепер перемістився ближче до Азії та Близького Сходу – до Дубаю.

У Дубаї відкрили свої офіси багато торгових фірм, відомих як нових гравців російського нафтового ринку, сюди ж переїхали і старі його учасники, наприклад, торговий підрозділ Лукойла Litasco. Російська судноплавна компанія Радкомфлот також відкрила свої дочірні компанії в Дубаї для управління флотом.

Нагадаємо, імпорт сирої нафти з РФ в Індію суттєво знизився через проблеми з платежами, чому сприяли західні санкції. Про це повідомляє Reuters. «Після зростання до рекордного рівня у 2,15 млн барелів на день у травні імпорт нафти з Росії коливався в бік зниження, різко знизившись у період з листопада до грудня до 1,48 млн барелів на день минулого місяця», – йдеться в матеріалі. Аналітики вказують, що нафта сорту «Сокіл» не могла бути поставлена через проблеми з оплатою на тлі посилення санкцій. Індійські нафтопереробні заводи, які у 2023 році купували в середньому 140 тис барелів на день, минулого місяця не змогли отримати жодного вантажу.