Сі Цзіньпін знову зруйнував газові мрії Путіна

Поїздка російського диктатора Володимира Путіна до Китаю та другі цього року переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном знову завершилися нічим. Про це пише Moscow Times.

Хоча Путін називав Сі «дорогим другом», хвалив Пекін за успіхи проєкту «Один пояс – один шлях» та заявляв про «великі перспективи» двосторонніх відносин, китайські чиновники не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2».

Проєкт, який Кремль просуває понад 7 років, планувалося обговорити на переговорах, повідомив у перший день візиту речник президента Дмитро Пєсков. І хоча для зустрічі з китайцями Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віцепрем'єр Олександр Новак, голова «Газпрому» Олексій Міллер, голова «Роснафти» Ігор Сєчін, який курирує енергетику, домогтися згоди Сі Цзіньпіна не вдалося.

Жодних документів щодо «Сили Сибіру-2» підписано не буде, зазначив «рупор Кремля» Пєсков.

Ще навесні, коли Сі Цзіньпін відвідував Москву, Путін говорив: проєкт нового газопроводу потужністю 50 млрд кубометрів на рік перебуває у «високій мірі готовності». Він також обіцяв Китаю до 100 млрд кубометрів російського газу щорічно – в 5 разів більше, ніж «Газпром» зараз качає. Але у підсумковій заяві для преси Сі не сказав про російський газ нічого, а у спільному комюніке згадувалося лише розширення співробітництва в енергетиці.

Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і був змушений зрізати видобуток практично на третину – рекордну величину у своїй історії. За 12 місяців з липня 2022 року до кінця червня 2023-го компанія отримала більше 1 трлн рублів чистого збитку і витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.

Цього року Китай закупить у Росії 22 млрд кубометрів газу запущеним у 2019 році трубопроводом «Сила Сибіру-1», що, втім, компенсують лише одну восьму від колишнього експорту до Європи, який на піку сягав 170-180 млрд кубометрів на рік.

Ціна газу «Газпрому» для КНР майже вдвічі нижча, ніж для ЄС та Туреччини: $271,6 за тисячу кубометрів проти $481,7, згідно з матеріалами до проєкту бюджету РФ на 2024 рік. Але незважаючи на знижки та велике бажання Москви, Китай може утримуватися від нових великих сировинних контрактів, констатує глава берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв: «Будь-який сигнал, що контракти з Китаєм дають нові джерела доходу у військову скарбницю Путіна – це погано для Китаю».

Зрештою, виторгувавши собі «дуже хорошу ціну», Китай, можливо, і погодиться на «Силу Сибіру-2», не виключає партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін. Однак будівництво та запуск газопроводу займуть щонайменше 10 років, а втрачені постачання до Європи він все одно не замінить, додає експерт.

Особливого вибору Росія не має, хоча її залежність від Китаю зростає, констатує старший науковий співробітник Asia Society у Нью-Йорку Філіп Іванов. Незважаючи на всі заяви про стратегічне партнерство, китайські інвестиції в Росію залишаються непропорційно скромними, зазначає він: «Китайські компанії стурбовані політичними ризиками, вторинними санкціями, корупцією та загальною непередбачуваністю російського ринку».

До слова, від початку 2023 року Китай отримав із Росії понад 75 млн т нафти, що на 25% більше, ніж минулого року. Про це повідомив голова «Роснєфті» Ігор Сєчин у ході виступу на російсько-китайському енергетичному бізнес-форумі.

Сєчин також додав, що Росія за підсумками восьми місяців 2023 стала головним постачальником нафти в Китай, випередивши Саудівську Аравію.