У Росії масово закривається ресторанний бізнес

Російський сектор громадського харчування зіткнувся з наймасштабнішою хвилею закриттів з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє Главком із посиланням на Reuters.

Навіть у заможній Москві, яка тривалий час залишалася відносно ізольованою від економічних наслідків війни, ресторани та кафе припиняють роботу найшвидшими темпами за останні чотири роки. Це свідчить про глибоке уповільнення російської економіки обсягом $2,8 трлн, яка починає втрачати стійкість під тиском санкцій та внутрішніх проблем.

Основними факторами, що знищили прибутковість бізнесу, стали:

• ціни на продукти для ресторанів зросли на 50%;
• облікова ставка, яка трималася на рівні 21% у 2024 році, зробила кредитування та рефінансування для малого бізнесу майже неможливим;
• реальне зростання споживчих витрат у лютому впало до нуля. Росіяни масово переходять у режим економії, обираючи фаст-фуд замість ресторанів та продукти зі знижками замість делікатесів.

За даними Сбербанку, у січні було зафіксовано найбільше скорочення кількості закладів харчування з 2021 року. На вулицях столиці дедалі частіше з’являються оголошення про оренду порожніх торгових площ. Падіння попиту торкнулося навіть автомобільного ринку: продажі легкого комерційного транспорту, що є індикатором ділової активності, обвалилися на 38%.

Економічні прогнози також стають дедалі песимістичнішими. Якщо у 2024 році російська економіка демонструвала зростання на рівні 4,9%, то на 2026 рік МВФ прогнозує лише 0,8%. Намагаючись стимулювати зростання, Центральний банк РФ нещодавно знизив ставку до 15,5%, проте для багатьох підприємців, як-от власників невеликих кав’ярень та пекарень, цей крок виявився запізнілим. Попри проблеми в економіці, експерти зазначають, що Путін навряд чи змінить політичний курс, хоча й вимагає від чиновників термінових заходів для стримування цін та відновлення темпів розвитку.

Як відомо, великі російські компанії масово звертаються до уряду за фінансовою підтримкою та податковими пільгами, що створює додатковий тиск на бюджет, виснажений війною в Україні. За даними Bloomberg, лобісти металургійної галузі вже просять скасувати акцизи на сталь та податки на видобуток руди, що може коштувати державі 10 млрд рублів щомісяця. 

«Російські залізниці» та великі забудовники, як-от група «Самолет», претендують на десятки мільярдів субсидій, намагаючись компенсувати збитки від високих відсоткових ставок та падіння прибутків.

Нагадаємо, що частка доходів бюджету РФ від нафти й газу знизилася з 40% у 2022 році до 25% наприкінці 2025-го на тлі падіння цін на нафту, санкцій та скорочення закупівель окремими країнами. Експерти також відзначають уповільнення зростання ВВП, посилення податкового тиску всередині країни та зростання соціального невдоволення, що створює додатковий фон для переговорних процесів.