Завод безпілотників Baykar в Україні: з'явились нові подробиці будівництва
Туреччина видала ліцензії на виробництво Bayraktar та Akinci в Україні
Турецька компанія Baykar отримала ліцензійні дозволи на виробництво Bayraktar TB2 та Akıncı в Україні. У 2025 році цей завод має запрацювати, обсяг інвестицій у нього становить $95,5 млн. Про це пише турецьке видання Akit.
«Ми отримали відповідні ліцензійні дозволи від Туреччини на повне виробництво безпілотних літальних апаратів Baykar TB2 та Akıncı в Україні», – заявив гендиректор компанії Халук Байрактар.«Більшість підготовчих робіт вже відбуваються, і очікується, що завод буде запущений», – додав він.
У 2019 році, плануючи відкриття двох заводів в Україні, Baykar заснувала ТОВ «Авіа Венчур». Ця компанія від імені Baykar займатиметься будівництвом заводу, де вироблятимуться Bayraktar TB2 та Akıncı.
Також в Україні збиратимуть безпілотний винищувач Kızılelma та іншу техніку компанії. У БпЛА Akıncı використовуватимуть українські двигуни МС-500 та АІ-450 – залежно від вибору клієнта, а Kızılelma комплектуватимуться українськими двигунами АІ-25.
3 лютого 2022 року Україна і Туреччина підписали угоду Україна збудує завод з виробництва турецьких безпілотників Bayraktar про розширення спільного виробництва безпілотних літальних апаратів. Вона передбачає створення заводу з виготовлення бойових безпілотників Bayraktar в Україні.
Проєкту також сприяло підписання в лютому 2022 року рамкової угоди між урядами України та Туреччини про співпрацю в аерокосмічній галузі. Угода, метою якої є заохочення прямих інвестицій у відповідну сферу та створення сприятливих умов для трансферу технологій і використання продукції, передбачає спеціальні податкові та митні пільги для турецьких інвесторів в аерокосмічний сектор України до січня 2035 року.
Нагадаємо, вартість турецької ліри до долара оновила історичний мінімум після рішення Центрального банку країни підвищити ставку. Станом на 14:35 у Стамбулі валюта впала на 2,6% до 24,20 за долар.
Зазначається, що Центробанк Туреччини вперше за два роки підвищив ключову ставку з 8,5% до 15%. Регулятор повідомив, що рада директорів вирішила розпочати процес посилення грошово-кредитної політики, щоб якнайшвидше досягти дефляції, закріпити інфляційні очікування та контролювати волатильність цін.