Агенти Кремля при владі у Чорногорії: деталі резонансної справи про державний переворот

У Чорногорії розпочався повторний розгляд справи про державний переворот 2016 року, коли проросійські зловмисники планували силою захопити парламент, а також викрасти і вбити тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича. Про це повідомляє газета Vijesti.

У вироку чорногорського суду по цій справі від 9 травня 2019 року зазначалося, що двоє росіян (агентів російських спецслужб) організували злочинну організацію та завербували громадян Сербії та Чорногорії з метою насильницького повалення влади та оголошення перемоги (проросійського) опозиційного «Демократичного фронту» на парламентських виборах 2016 року за для запобігання вступу Чорногорії до НАТО.

Зловмисники планували в день парламентських виборів 16 жовтня 2016 року силою захопити парламент Чорногорії, а також викрасти і вбити тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.

Організаторів кримінальної групи – громадян Росії, нібито пов'язаних із російськими спецслужбами Едуарда Шишмакова і Володимира Попова – заочно засудили до 15 та 12 років позбавлення волі. Лідери «Демократичного фронту» Андрія Мандич і Мілан Кнежевич отримали по п'ять років кожний, а водій партії Михайло Чадженовіч був засуджений до одного року і шести місяців ув'язнення.

Отримали різні терміни позбавлення волі й інші учасники невдалої спроби силового захоплення влади. Зокрема, вісім років мав провести за гратами колишній командир сербської жандармерії Братислав Дикич.

Втім, вирок так і не набув чинності. 5 лютого 2021 року Апеляційний суд Чорногорії скасував вирок першої інстанції у справі про «державний переворот», «оскільки в процесі його ухвалення та в самому вироку були допущені істотні порушення норм кримінального провадження».

Рішення суду було ухвалене після того, як до влади в Чорногорії, за підсумками парламентських виборів 2020 року, прийшла коаліція за участі «Демократичного фронту».

Цьогоріч, 10 квітня, на першому після довгої перерви судовому засіданні в Подгориці в справі про «державний переворот», були розглянуті звернення адвоката підсудних. Зокрема, захист вимагав відсторонення двох прокурорів спеціальної прокуратури, що вели справу. Однією з претензій було те, що в офіційних документах прокуратури свідок обвинувачення названий Александаром Синджеличем, тоді як в ході процесу він фігурував як Саша.

Голова суддівської ради повідомив, що передасть матеріали справи до спеціальної прокуратури для розгляду. У підсумку суд перенесли на 13 червня.

Зауважимо, у Чорногорії пройшли президентські вибори: до другого туру не пройшов відверто проросійський кандидат. Представник просербсько-проросійського блоку Андрія Мандич набрав лише 20% голосів. До другого туру пройшли чинний президент Міло Джуканович й кандидат від руху «Європа зараз» Яков Мілатович. 

Міло Джуканович упродовж минулих 30 років постійно обіймав посаду глави держави або голови уряду. Він під час кампанії запевняв виборців, що в його новому мандаті країна стане членом Євросоюзу. Це перші національні вибори в маленькій балканській країні після незначної поразки партії президента Міло Джукановича від здебільшого просербської коаліції у 2020 році, яка не змогла створити дієву більшість для просування країни вперед.

Джуканович ворогував із двома наступними урядами та опирався призначенню третього, намагаючись відновити перевагу своєї популістської Демократичної партії соціалістів. Кульмінацією став раптовий розпуск парламенту 16 березня.

61-річний політик фактично очолював Чорногорію як президент або прем’єр-міністр з 1991 року, коли ДПС виникла як наступниця місцевої Ліги комуністів.

Одним із найвідоміших суперників Джукановича був Андрія Мандіч, політик-ветеран. Він очолює праву партію «Нова сербська демократія» і підтримується просербським «Демократичним фронтом», який допоміг скинути ДПС Джукановича два з половиною роки тому.

Мандіча разом із росіянами та сербами звинуватили в організації невдалої спроби державного перевороту в 2016 році, хоча апеляційний суд зрештою скасував усі 13 звинувачень.

Проєвропейський рух «Європа зараз» висував кандидата Якова Мілатовича, колишнього міністра економіки, який виступає за підвищення добробуту в країні, зростання якої в середньому становило майже 3% протягом двох десятиліть до величезної нестабільності за останні три роки.

Як відомо, більшість учасників перегонів підтримала у другому турі опозиціонера Мілатовича. Проте його підтримували просербсько-проросійські партії та Сербська православна церква, ті сили які упродовж минулих років намагалися дестабілізувати Чорногорію, розширити її звʼязки з Белградом й Москвою й таким чином сповільнити її вступ до Європейського союзу.

Згідно з фінальними даними, Мілатович заручився підтримкою 59% виборців, 41% віддали голоси за його опонента, який намагався домогтися переобрання президента країни Міло Джукановича.

До слова, Чорногорія довгий час була одним із найпомітніших майданчиків проросійської дезінформації на Балканах. Президент Чорногорії Міло Джуканович, який зараз намагається переобратися на другий термін, заявив, що ЄС дозволив Росії поширити свій вплив на Балкани. За його словами, РФ скористалася можливістю й Західні Балкани стали «платформою» для поширення антиєвропейських настроїв: ЄС проґавив російський вплив на Балканах.