Болгарія: зачароване коло виборів

Минулої неділі в Болгарії пройшли четверті за останні 18 місяців парламентські вибори. Їх проведення – результат сильної роздробленості болгарської політичної сцени, яка не дозволяє сформувати стійку виконавчу владу. Не додала впевненості в майбутньому стабільному управлінні державою й ця електоральна кампанія. Якщо політичні сили, які пройшли до парламенту, залишатимуться на своїх принципових позиціях щодо одне одного, то країна може вкотре піти на нове виборче коло.

Післявиборча арифметика

Ще за роботи попередньої правлячої коаліції, коли вже було відомо, що жити їй залишилось недовго і в країні почали говорити про нові дострокові парламентські вибори, вже тоді можна було з досить високою точністю передбачити їх результати. А також те, що після них країна так і не вийде з зачарованого виборчого кола.

Вже тоді було очевидно, що перемогу на виборах отримає партія «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ) колишнього довговічного прем’єра Бойка Борисова. Партія має стабільний і дисциплінований електорат, а її корупційні гріхи, проти яких люди виходили на протести влітку 2020-го, потрохи забуваються. Звідси – 25,3% голосів, які конвертуються в 67 депутатських місць.

На другому місці, прогнозовано, соціал-ліберальна коаліція «Продовжуємо зміну», лідерами якої є останній (не тимчасовий) прем’єр-міністр Кіріл Петков та міністр фінансів в його уряді Асен Василєв. На минулих виборах вони були переможцями, однак цього разу на їхній результат вплинули певні прорахунки під час їх перебування при владі і болючий вотум недовіри, який був висловлений уряду Петкова. Відтак – 20,2% голосів і 53 депутати в парламенті.

Замикає трійку лідерів партія турецької меншини «Рух за права і свободи» з 13,8% голосів, які дають їй 36 депутатських місць.

Далі йде відверто проросійська, антизахідна, націоналістична партія «Відродження», лідером якої є Костадін Костадінов, якого народі ще називають «Копєйкін» (бо продався Росії за копійки). 10,2% голосів і 27 депутатських місць – досить хороший результат для відвертих путінських посіпак в болгарській політиці. Радикальні висловлювання на тему війни Росії проти України, антиєвропейська і антиамериканська риторика, дозволили «Відродженню» заручитись хорошою підтримкою проросійського електорату, якого в Болгарії, на жаль, поки ще достатньо.

Прогнозовано продовжує своє падіння колись головний путінський актив в Болгарії – Болгарська соціалістична партія. Колишні комуністи, які ще донедавна боролись за право першими формувати уряд, цього разу отримали лише 9,3% голосів і 25 депутатських місць. Причини чергової поразки соціалістів досить очевидні: нездатність партії з запахом нафталіну і з Москвою в серці запропонувати країні сучасний порядок денний, а також відтік голосів до інших проросійських формацій.  

Прогнозовано невисоким виявились результати основних «друзів України» в болгарській політиці – проєвропейської, ліберальної коаліції «Демократична Болгарія», яка отримала всього 7,4% голосів і 20 депутатських місць. Скоріш за все, проєвропейсько і пронатовсько-налаштовані виборці не пробачили їй недостатню принциповість в основних програмних питаннях, зокрема, стосовно надання відкритої і повноцінної військової допомоги Україні. Будучи в уряді з соціалістами, «Демократична Болгарія» мусила йти з ними на болючі компроміси, зокрема, в питанні України, задля того, щоб зберегти правлячу коаліцію. Це, однак, як виявилось, коштувало їй частини електоральної підтримки.   

Ну і останнім, хто зміг подолати прохідний чотирипроцентний бар’єр, стала партія «Болгарський схід» колишнього міністра оборони Стефана Янева, який свого часу вважався людиною президента Радева. Партія отримала 4,6% підтримки і 12 депутатських місць. Електорат партії Янева – це переважно помірковані русофіли і прихильники президента Болгарії, які вважали, що в цьому парламенті його представлятиме саме «Болгарський схід».

(Не)можливі варіанти з коаліцією

Згідно з болгарською конституцією, протягом місяця після виборів президент Радев повинен визначити, коли відбудеться перша сесія наступного парламенту і в рамках трьох спроб (мандатів) доручити представленим в парламенті політичним силам сформувати уряд. Президент послідовно надає перші два мандати двом політичним формаціям, які набрали найбільшу кількість голосів. Якщо їм це не вдається, то він надає третій мандат обраній ним партії в парламенті. Якщо і третя спроба — невдала, то президент повинен розпустити парламент, призначити (новий) тимчасовий уряд і дату нових дострокових виборів.

З огляду на результати виборів, очевидно, що жодна з партій самостійно не зможе сформувати уряд, оскільки для цього у них не вистачає депутатів. Тому партіям, яким президент вручатиме мандат на формування уряду, потрібно буде шукати партнерів для урядової коаліції. Для її формування потрібен 121 депутат (половина депутатів плюс один), що є звичайною більшістю, яка дозволить приймати законопроєкти.

Першою мандат на формування уряду отримає переможець виборів ГЄРБ. Її лідер Бойко Борисов каже, що задля формування уряду, готовий розмовляти з усіма. От тільки проблема в тому, що і він, і його ГЄРБ продовжують перебувати в політичній ізоляції і розмовляти з ними великого бажання ні у кого не має. Відтак, урядова коаліція з ГЄРБ на чолі може бути сформована лише у разі, якщо інші політичні сили поступляться своїми принципами і підуть на компроміси з тими, проти влади яких влітку 2020-го в Болгарії проходили масові вуличні протести. Наразі, наприклад, і в «Продовжуємо зміну» і в Болгарській соцпартії заперечують будь-яке можливе партнерство з ГЄРБ.

Якщо ГЄРБ не зможе сформувати уряд, то другою мандат отримає партія нинішнього прем’єра Петкова. Перед виборами у цій політичній силі заявляли, що єдиний можливий варіант чергового уряду – це якщо разом з Болгарською соцпартією і «Демократичною Болгарією» вони матимуть загалом 121 депутата (як це було минулого разу, коли вони змогли сформувати правлячу коаліцію). Однак після виборів така комбінація вже видається малоймовірною, адже їм для цього бракує голосів: разом у трьох політичних сил може бути лише 98 депутатів. Та й в самій «Продовжуємо зміну» вже заявляють, що націлені на роботу в опозиції. «Наші підтримали той довгий шлях, який ми пройдемо разом, але тепер нам відвели місце опозиції», – сказав співголова партії Кіріл Петков.

Кому президент надасть третій мандат, якщо два попередні будуть неуспішними поки складно сказати. Якщо його отримає «Рух за права і свободи», реноме якої в Болгарії є такою ж, як і в ГЄРБ (протести в 2020-му організовувались й проти них), то формування урядової коаліції навколо неї є теж малоймовірним. Якщо Радев знову «не зрадить собі» і на догоду своєму проросійському електорату надасть мандат соціалістам, то й у них шансів на формування правлячої коаліції буде не набагато більше, ніж в їх попередників. Найголовніше, що через брак голосів, їм не вдасться сколотити в парламенті коаліцію путінофілів разом з «Болгарських сходом» і «Відродженням».

Останні, до речі, зі своїми 27 депутатами могли б «зробити погоду» для якихось коаліційних варіантів, однак окрилений успіхом Костадінов-Копєйкін заявляє, що його партія або буде гордо керувати сама, або буде – теж гордо – в опозиції.

Знову на вибори?

Принципове ставлення політичних сил одне до одного, створюють в країні фактично патову політичну ситуацію. Черговий уряд може бути сформований лише після великого компромісу між тими, хто пройшов до парламенту і їх відмови від деяких своїх постулатів. У такому випадку отримала б шанс на існування т.зв. євроатлантичної коаліції між ГЄРБ, «Рухом за права і свободи», «Продовжуємо зміну» і «Демократичною Болгарією». Таку коаліцію хотіли б бачити і партнери Болгарії в ЄС і НАТО, які, на фоні війни та поглиблення розколу між Заходом і путінською Росією, віддають перевагу наявності в Болгарії передбачуваної влади з чіткою євроатлантичною орієнтацією.

Однак, якщо лідери політичних сил дотримаються своїх уявлень стосовно того, з ким вони будуть і не будуть розмовляти про формування правлячої коаліції, то про створення в Болгарії нового уряду можна забути до кращих часів. Принаймні до весни наступного року, коли в країні найімовірніше будуть проведені нові дострокові парламентські вибори. 

Україні від наявної в Болгарії політичної кризи, за великим рахунком, ні тепло, ні холодно. У країні точно не буде відверто проросійського уряду. Це вже само по собі добре, бо дипломатична підтримка, підтримка європейських і євроатлантичних прагнень України, а також санкційного режиму проти Росії з боку Болгарії зберігатимуться. Неможливість сформувати стабільний євроатлантичний уряд і початок нового виборчого кола, означатиме, що військова допомога Софії Києву зберігатиметься на теперішньому рівні, тобто без важкого озброєння.

Ігор Федик, для «Главкома»