Держдума дозволила Путіну використовувати армію за кордоном: що може стати приводом
Путін може використовувати армію за кордоном під приводом «захисту заарештованих росіян»
Державна дума Росії ухвалила в другому та відразу в третьому, остаточному читанні законопроєкт, який дозволяє використовувати збройні сили за межами Росії для «захисту прав громадян РФ» у разі їхнього арешту. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на російські медіа.
Згідно з документом, російська армія може бути розгорнута за кордоном за одноосібним рішенням президента РФ. Підставою для цього визначено арешт або кримінальне переслідування російських громадян. Це стосується, зокрема, й рішень міжнародних судових органів, у роботі яких Росія не бере участі. Що саме мається на увазі під «використанням армії» для захисту затриманих за кордоном осіб, у тексті законопроєкту не конкретизується.
Коментуючи документ, голова Держдуми В'ячеслав Володін сказав, що «західне правосуддя фактично стало інструментом репресій до неугодних», і «в цих умовах важливо зробити все, щоб наші громадяни були захищені».
Ухвалення законопроекту підтримав голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов, зазначивши, що він спрямований на протидію «кампанії шаленої русофобії»
Зауважимо, за чинним російським законодавством, для відправлення військ за кордон президенту РФ потрібен дозвіл Ради Федерації – аналогічну формальну процедуру Кремль проводив безпосередньо перед повномасштабним вторгненням в Україну у 2022 році.
Нова законодавча ініціатива тепер має пройти схвалення Ради Федерації та отримати підпис Володимира Путіна для остаточного набуття чинності.
«Главком» писав, що Російська Федерація створює законодавче підґрунтя для використання збройних сил у відповідь на рішення міжнародних та іноземних судів. Держдума у першому читанні схвалила законопроєкт, який дозволяє президенту РФ направляти війська для «захисту» громадян від правового переслідування за кордоном.
Нагадаємо, Естонія, як і інші балтійські країни, буде готова до різних варіантів розвитку ситуації у разі російського вторгнення, навіть найгірших. посол України в Естонії Володимир Боєчко зауважив, що у разі агресії Москви Таллінн може одразу мобілізувати на захист до 50 тис. осіб. «Я не є військовим фахівцем, щоб сказати, багато це чи мало, та скільки особового складу знадобиться ворогу, щоб подолати цей спротив», – каже він.
Водночас посол наголосив, що поки немає підстав казати про те, що члени НАТО не виконають свої зобов'язання в рамках п'ятої статті у разі нападу РФ.