«Дірка» у бюджеті Німеччини може залишити Україну без грошей – Reuters
Німеччина всіма силами намагається «залатати дірку» в бюджеті
Бюджетний комітет Німеччини призупинив обговорення проекту бюджету на 2024 рік. Про це пише інформаційна агенція Reuters із посиланням на власні джерела. На цей проект було закладено кошти, призначені для фінансової підтримки України.
Причиною призупинення обговорення проекту бюджету стало рішення Конституційного суду Німеччини, яке позбавило уряд ФРН €60 млрд.
За словами джерела агентства, нині правляча коаліція Німеччини всіма силами намагається «залатати дірку» в бюджеті, яка виникла через рішення Конституційного суду ФРН. Втрата інвестиційних коштів створює загрозу уповільнення економічного зростання країни. Політики припускають, що уряду країни доведеться скоротити витрати. Один із пунктів державного бюджету, який так і не вдалося затвердити, стосується подвоєння фінансової допомоги Україні до €8 млрд 2024 року.
Як повідомлялося раніше, президент США Байден підписав закон про тимчасовий бюджет США без допомоги Україні. Він не передбачає виділення коштів на фінансову підтримку України та Ізраїлю. Автором проекту став політик Майк Джонсон, який заявив, що питання підтримки Києва та Тель-Авіва мають обговорюватися окремо від бюджету.
Закон передбачає продовження фінансування пріоритетних напрямків до 19 січня. Продовжується фінансування роботи урядових програм та відомств, що займаються питаннями сільського господарства, енергетики, військового будівництва, транспорту та житла. Фінансування роботи інших відомств пропонують продовжити до 2 лютого 2024 року.
До слова, на конференції учасників Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, було обрано сімох членів Ради Реєстру. Перше засідання відбудеться у грудні в Гаазі. Про це повідомляє пресслужба Ради Європи. Як зазначається, з 18 кандидатів (дев'ять чоловіків і дев'ять жінок) із чотирьох різних континентів обрано на трирічний термін (з можливістю продовження один раз) Юлію Кирпу (Україна), Норберта Вюлера (Німеччина), К'яру Джорджетті (Італія), Роберта Спано (Ісландія), Вейо Гейсканена (Фінляндія), Люсі Рід (США, США) та Александру Менжиковську (Польща).