Голова фінської розвідки заявив, що Європа може ніколи не позбутися залежності від іноземних технологій

Голова Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус у коментарі виданню Politico під час конференції з безпеки імені Леннарта Мері в Таллінні заявив, що Європа, ймовірно, ніколи не буде повністю незалежною від іноземних технологій. Про це пише «Главком».

За його словами, континент занадто залежить від програмного забезпечення зі Сполучених Штатів та обладнання з Китаю. Порівнюючи цю ситуацію з хворобою, Мартеліус зазначив, що європейський континент схожий на організм, уражений двома типами раку, який неможливо прооперувати, але з цим доведеться жити.

Ця заява пролунала на тлі нових закликів європейських лідерів до зміцнення стратегічної автономії в оборонній, цифровій та технологічній сферах. Найближчими тижнями Європейська комісія має представити Пакет технологічного суверенітету, що може обмежити використання американських хмарних провайдерів урядовими структурами ЄС для обробки конфіденційних даних. Фінська спецслужба у своєму щорічному звіті також попереджала, що впровадження іноземних хмарних сервісів загрожує цифровій незалежності держав. Мартеліус навів приклад, що у Фінляндії відмовилися від ідеї розміщення виборчих даних у хмарі, оскільки іноземні фірми не повинні мати доступу до інформації, яка є критичною для національної безпеки.

Оцінюючи внутрішній потенціал ЄС, керівник розвідки зауважив, що Фінляндія має передові дослідження у квантовій та космічній науці, проте, як і вся Європа, страждає від браку капіталу. Він висловив сумнів щодо здатності Європи створити власні хмарні сервіси, які за ефективністю відповідали б американським гіперскейлерам. Крім того, Мартеліус поставив під сумнів спроможність Європи виграти війну проти Росії без використання іноземних технологій, наголосивши, що наразі це неможливо, і європейським країнам доведеться визначитися, чи готові вони покладатися в майбутньому виключно на власні сили, чи продовжуватимуть залежати від допомоги союзників із США.

Як відомо, країни Європи зіткнулися зі стрімким подорожчанням озброєння та військової техніки: за два роки ціни на окремі позиції зросли більш ніж на 50%. 

Таку оцінку озвучив міністр оборони Естонії Ханно Певкур на конференції з безпеки Lennart Meri у Таллінні. За його словами, зростання цін стало прямим наслідком масового нарощування оборонних бюджетів країнами Північноатлантичного альянсу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Проблема актуальна на тлі рекордного зростання оборонних витрат у Європі: за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові бюджети європейських членів НАТО у 2025 році зростали найшвидше з 1953 року. Паралельно Польща вже закликала підвищити цільовий показник витрат НАТО з 2% до 5% ВВП і досягти його до 2030 року – на п'ять років раніше від погодженого на саміті в Гаазі графіку.