ISW оцінив, що чекатиме на «вагнерівців» у Білорусі

Білорусь не запропонує бойовикам приватної військової компанії «Вагнер» надійний притулок, якщо Кремль тиснутиме на самопроголошеного білоруського президента Олександра Лукашенка. Відтак, відхід до сусідньої країни може стати пасткою для ватажка ПВК Євгена Пригожина та його найманців. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За оцінками аналітиків, у Кремлі, найімовірніше, вважатимуть зрадниками тих «вагнерівців», які підуть за Пригожиним до Білорусі.

Російський диктатор Володимир Путін, зокрема, заявив у своєму виступі 26 червня, що бойовикам дозволено вирушити до Білорусі і що він дотримається своєї обіцянки.

Як зазначається, глава Кремля, ймовірно, дав особисту обіцянку, що найманці «Вагнера», які вирушать до Білорусі, будуть там у безпеці. Довгострокова цінність цієї обіцянки, на думку аналітиків, усе-таки сумнівна. У Білорусі бойовики навряд чи зможуть сховатися від російських розпоряджень про екстрадицію, якщо Путін звинуватить їх у державній зраді.

Фахівці нагадали, що Лукашенко вже раніше передавав Москві 33 затриманих білоруських найманця ПВК «Вагнер» після того, як використав їх як важіль проти Кремля у 2020 році. ISW не бачить видимих причин, із яких він не пішов би на такий крок знову.

Ключові висновки ISW

• 26 червня Путін виступив із промовою, прагнучи переконати якомога більше бойовиків ПВК «Вагнер» приєднатися до російських військових і продовжувати боротьбу проти України, а також спонукати до самоідентифікації осіб, найбільш лояльних до ватажка найманців Євгена Пригожина.
• Кремль зазначив, що Росія прагне зберегти сили ПВК «Вагнер» для підтримки своїх операцій в Україні та інших міжнародних зобов’язань.
• Пригожин спробував применшити значення свого збройного повстання 26 червня у своїй першій заяві після провалу повстання, ймовірно, намагаючись захиститися від звинувачень у спробі державного перевороту проти Путіна.
• Зусилля Пригожина переконати Путіна у своїй лояльності явно провалилися, оскільки Путін охарактеризував збройне повстання як спробу шантажу та засудив його організаторів як зрадників після заяви Пригожина.
• Кремль, імовірно, намагається дати сигнал, що Шойгу поки що збереже свою позицію і що Путін не піддасться на спробу шантажу Пригожина.
• Майбутнє ПВК «Вагнер» неясно, але вона, швидше за все, не включатиме Пригожина і може не продовжувати існувати як окрема або єдина організація.
• Українські війська продовжували контрнаступальні дії та станом на 26 червня просунулися щонайменше на двох ділянках фронту.
• Російські сили здійснили обмежені наземні атаки на північний захід від Сватового та на південь від Кремінної.
• Українські та російські сили продовжували наземні атаки навколо Бахмута, і, як повідомляється, українські сили просувалися вперед станом на 26 червня.
• Окупанти здійснили обмежені наземні удари на лінії Авдіївка – Донецьк.
• Українські та російські сили продовжували бойові дії в районі адмінкордону Донецької та Запорізької областей, і станом на 26 червня українські сили досягли перемог.
• Російські джерела стверджують, що українські сили продовжували обмежені наземні атаки на заході Запорізької області.
• Геолокаційні кадри підтвердили, що станом на 26 червня українські війська утримують позиції біля Антонівського мосту на лівому березі Херсонської області.
• Держдума Росії ухвалила закон, який забороняє приватним військовим компаніям вербувати полонених. 

Нагадаємо, 23 червня власник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин заявив, що російські війська вдарили ракетами по тилових таборах його найманців, і пообіцяв «відповідь». Міноборони Росії заперечило його слова.

Згодом на події відреагував президент країни-агресорки Володимир Путін. Він назвав дії Пригожина «ударом у спину країні й народу» та сказав, що війська РФ уже дістали наказ про «нейтралізацію заколотників».

За повідомленням пресслужби самопроголошеного президента Білорусі, Олександр Лукашенко провів переговори з Пригожиним, і той нібито прийняв пропозицію зупинити рух «вагнерівців» на території Росії.