Мадуро повалено. Трамп анонсує нові «венесуели»

Світ лихоманить третю доби: США за кілька годин провели масштабну спецоперацію у Венесуелі, затримали лідера країни Ніколаса Мадуро та його дружину. Диктатору пред'являть звинувачення у незаконному обігу зброї та наркотиків. Міністерство юстиції США вже оприлюднило новий обвинувальний акт, фігурантами якого, окрім самого Мадуро, є його дружина та син.

Власне, американці кружляли навколо Венесуели протягом двох місяців: у Карибському морі перебував найбільший у світі американський авіаносець Gerald Ford, який супроводжували близько 60 літаків, включаючи винищувачі F-18. Щоправда, якщо первинно метою можливого військового втручання США називалась боротьба з наркотрафіком, то згодом стало зрозуміло (і останні події це підтвердили), що ключова мета президента США Дональда Трампа була більш амбітною…

Попри тривале нарощування американської військової присутності навколо Венесуели, американський рейд на столицю Каракас викликав шок та обурення лідерів інших держав. Особливо гнівними були реакції з боку сусідів Венесуели – лідерів країн Латинської Америки, які мають ліві погляди та перебувають у напружених відносинах з Трампом у зв’язку з його торговельною та тарифною політикою в регіоні.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва був особливо різким. Він засудив дії США та сказав, що вони нагадують найгірші моменти втручання в політику регіону. «Вибухи на території Венесуели та захоплення її президента перетинають неприйнятну межу. Ці дії є серйозною образою суверенітету Венесуели та ще одним надзвичайно небезпечним прецедентом для всієї міжнародної спільноти», – заявив Лула.

Президент Колумбії Густаво Петро написав в соцмережі X, що він «відкидає агресію проти суверенітету Венесуели та Латинської Америки». Петро додав, що розгортає сили на кордоні Колумбії з Венесуелою, а також надає додаткову підтримку на випадок масового напливу біженців.

Президент Чилі Габріель Борік, лівий політик, термін повноважень якого добігає кінця, також засудив втручання: «Ми висловлюємо нашу стурбованість і засудження військових дій Сполучених Штатів, що відбуваються у Венесуелі, і закликаємо до пошуку мирного вирішення серйозної кризи, яка торкнулася країни».

Іран, якому Трамп також погрожував останніми днями, у суботу опублікував заяву, в якій засудив напад США та звинуватив їх у порушенні статуту Організації Об'єднаних Націй. У Тегерана події у Венесеулі викликали особливе занепокоєння: Іран, де тривають масові протести, які відкрито підтримав Трамп, – цілком може стати наступною ціллю розлюченого американського президента.

Але Трамп має і прихильників у регіоні. Так, президент Аргентини Хав'єр Мілей святкував захоплення пана Мадуро. «Свобода просувається», – написав він в X.

Прем'єр-міністр сусіднього Тринідаду і Тобаго Камла Сушейла Персад-Біссессар, яка підтримувала нарощування військової сили США навколо Венесуели під приводом боротьби з незаконним обігом наркотиків, поспішила запевнити, що її країна не відігравала жодної ролі в американській операції та підтримує мирні відносини з Венесуелою.

Європейські лідери, які, здавалося б, вже звикли до вибриків американського колеги, були застигнуті зненацька.

«Європейці здебільшого зосереджені на Україні та допомозі президенту Володимиру Зеленському у роботі над мирною угодою, яка б задовольнила Трампа, а потім була б представлена ​​Росії, яка вже чітко дала зрозуміти, що вона неприйнятна в нинішньому вигляді. У суботу радники з національної безпеки основних європейських країн були в Києві з цього питання, яке має для європейців більше стратегічного значення, ніж доля Мадуро», – констатувало видання The New York Times.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив у соціальних мережах, що «Мадуро привів свою країну до руїни», а втручання США є «складним і вимагає ретельного обмірковування», не вдаючись у подальші подробиці. «Метою зараз, – додав він, – є упорядкований перехід до обраного уряду».

Лідер Франції Еммануель Макрон написав в X, що венесуельський народ може «лише радіти» кінцю диктатури Мадуро, і не згадав про агресивний підхід США. Однак міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що військова операція «порушує принцип невживання сили, який лежить в основі міжнародного права».

Іспанія, яка має тісні зв'язки з Латинською Америкою, запропонувала посередництво в кризі, намагаючись досягти мирного вирішення шляхом переговорів.

В української влади – свої рахунки з Мадуро. Венесуельський диктатор був одним з небагатьох, хто у 2022 році підтримав «спецоперацію» Путіна в Україні, Каракас регулярно сприяв Москві при голосуваннях в ООН. Київ натомість не визнав результати останніх «виборів» у Венесуелі, а відповідно не вважав Мадуро легітимним президентом. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що наша країна захищає «право народів жити вільно, без диктатури, гноблення та порушень прав людини» та звинуватив уряд Мадуро у порушенні всіх цих принципів.

Кремлівські пропагандисти розгубилися

Москва ж укотре опинилася в неприємній для себе ситуації, коли нічим не могла допомогти своєму черговому пособнику, окрім доброго слова. Росія, яка вторглася в Україну чотири роки тому та продовжує тут воювати з порушенням усіх норм міжнародного права, цього разу згадала про нього та засудила військові дії США як «акт збройної агресії проти Венесуели». Міністерство закордонних справ Росії у своїй заяві назвало американський напад «гідним осуду»: «Ідеологічна ворожнеча перемогла діловий прагматизм. Росія заявляє про підтримку керівництва Венесуели та закликає до термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН для обговорення американського втручання».

Зазначимо, що у листопаді минулого року, коли над Венесуелою вже навис кулак Трампа у вигляді авіаносців у Карибському морі, Путін жодним словом не обмовився про свого друга Мадуро чи Венесуелу. Жоден високопосадовець Кремля у той період не натякнув, що Росія прийде на допомогу Венесуелі, якщо США розширять свої цілі з ймовірних наркоторговців на материк.

«Мадуро був ключовим партнером Путіна в Латинській Америці. Його ліквідація – це явно удар по Путіну. Це показує, що його системи протиповітряної оборони, встановлені навколо столиці Венесуели, та його політичні угоди – а Москва та Каракас нещодавно підписали десятирічну угоду про стратегічне партнерство – марні проти американської влади», – зазначає Пітер Раф, директор Центру Європи та Євразії в Інституті Гудзона. 

Російські ЗМІ після такої зухвалої операції американців були відверто розгублені. І тому що по зубах дали одному з небагатьох путінських друзів, і тому що паралелі, які виникають із вже чотирирічним «СВО» в Україні, явно не на користь Кремлю. Тож тамтешня преса обмежилась просто констатацією фактів, процитувала офіційні заяви МЗС та зробила добірку реакцій міжнародних ЗМІ.

Поки російські медіа, очевидно, не отримали чітких «методичок», Z-блогери завили від відчаю. «Каракас за три години» став ілюстрацією повної неспроможності РФ, яка планувала бліцкриг проти України і у підсумку вже чотири роки як загрузла на сході країни. Пропагандисти знайшли просте пояснення тому, чого ж чисельне російське ППО у Венесуелі не спрацювало (адже, за заявою американської сторони, жоден з вертольотів чи літаків не був збитий, ба більше, жоден військовий США навіть не був травмований): внутрішня змова і «здача» оточення Мадуро Америці. Зокрема, про це бідкався колишній український політик, зрадник Олег Царьов.

«Навіть в американському кіно у такій операції гине якийсь другорядний персонаж-негр», - пише інший «зетник», спантеличений повною відсутністю опору з боку венесуельської армії.

Окремої уваги заслуговує реакція відомого «златоуста» – заступника глави російського Радбезу Дмитра Медведєва. Він, зокрема, зауважив, що такі дії Трампа дають індульгенцію  загарбницьким амбіціям Путіна: «Після атаки на Венесуелу і захоплення президента Ніколаса Мадуро Вашингтону немає в чому навіть формально дорікати Росії».

І справді, така зухвалість США, хай і по відношенню до ймовірного глави наркокартеля, який узурпував владу у країні, фактично відкриває «скриньку Пандори». І вже напрошується питання: хто, власне, наступна жертва?

Гренландії – приготуватися?

Поки світ з тривогою спостерігає за очевидним порушенням міжнародного права Штатами, оточення Трампа, схоже, не бачить у діях свого президента жодних проблем. Ба більше, анонсує нові «венесуели». Так, дружина радника президента США Стівена Міллера Кеті опублікувала в соцмережі X карту Гренландії в кольорах американського прапора з лаконічним підписом: «Скоро».

Сам Трамп тільки підкидає хмизу у вогонь: в інтерв’ю The Atlantic він знову заявив, що Гренландія є стратегічно необхідною для оборони США. Трамп стверджує, що острів оточений російськими та китайськими кораблями, тому має ключове значення для безпеки країни. На запитання, чи атака на Венесуелу може свідчити про готовність США вжити військових дій проти Гренландії, Трамп порадив Гренландії оцінити це самій.

Посол Данії у США Єспер Меллер Серенсен не забарився з реакцією на такий випад. Він дипломатично зауважив: «Просто дружнє нагадування: США та Королівство Данія є близькими союзниками і повинні продовжувати співпрацювати як такі. Безпека США – це також безпека Гренландії та Данії. Гренландія вже є членом НАТО. Королівство Данія та Сполучені Штати працюють разом над забезпеченням безпеки в Арктиці. Королівство Данія значно активізувало свої зусилля щодо безпеки в Арктиці – лише у 2025 році ми виділили $13,7 млрд, які можуть бути використані в Арктиці та Північній Атлантиці. Тому що ми серйозно ставимося до нашої спільної безпеки. І так, ми очікуємо повної поваги до територіальної цілісності Королівства Данія».

Поки кремлівська преса не поспішає з висновками, європейська та американська активно аналізує влаштовану Трампом геополітичну спецоперацію.

Французьке видання Le Monde називає операцію США у Венесуелі палицею з двома кінцями як для України, так і для Путіна.

У статті йдеться, що захоплення Ніколаса Мадуро США послаблює імідж Америки як захисника демократії та міжнародного права. Водночас це також тривожний геополітичний сигнал для Москви, яка втратила важливого партнера та стикається із загрозою втрати своїх нафтових доходів. З іншого боку, як зазначив Медведєв, США справді створили небезпечний прецедент.

«Хіба США не порушили міжнародне право заради власних цілей, як це зробила РФ під час вторгнення в Україну? Заявляючи про покладення кінця стражданням венесуельського народу та говорячи про своє прагнення захистити американців від лиха наркотиків, Сполучені Штати, схоже, насправді прагнуть нафтових багатств Каракаса. Для геополітичних експертів наступ США має всі ознаки неоколоніалізму», – пише видання.

Американські ж експерти по-різному оцінюють операцію США у Венесуелі.

Видання The Hill робить такі висновки з операції Трампа у Венесуелі.

Трамп прагне «керувати» Венесуелою та погрожує новими ударами 

Трамп попередив, що США готові завдати другого удару, якщо це буде визнано необхідним. «Ми готові здійснити другу та набагато масштабнішу атаку, якщо нам це буде потрібно. Ми насправді припускали, що друга хвиля буде необхідною, але зараз це, ймовірно, ні», – зазначив Трамп. 

Демократи критикують

Член Палати представників Грегорі Мікс (демократ, юрисконсульт), високопоставлений член Комітету з закордонних справ Палати представників, який має юрисдикцію щодо військових повноважень та розгортання збройних сил,  засудив операцію  як «порушення міжнародного права та подальше підривання глобального авторитету Америки».

Побоювання щодо Росії та Китаю

Трамп заявив, що вплив на відносини США з Росією, Китаєм та Іраном – ключовими союзниками Мадуро – обертається навколо нафти. Хоча американський президент не навів жодних аргументів чи додаткової інформації, він мав вагомий натяк на те, що може використати продажі США венесуельської нафти для підриву експорту нафти з Ірану та Росії. Китай є основним покупцем російської нафти.  

«Щодо інших країн, які хочуть нафти, ми займаємося нафтовим бізнесом. Ми збираємося її продавати… іншими словами,… Ми продаватимемо велику кількість нафти іншим країнам», – сказав президент США.

Трамп прямо не вказав, як операція у Венесуелі може вплинути на його стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним, в якийсь момент натякнувши, що війна Росії в Україні «вирівнюється», а потім сказавши, що він «не в захваті» від російського лідера. 

Трамп прагне контролювати венесуельську нафту

«Нафтовий бізнес у Венесуелі вже давно переживає крах, повний крах. Наші дуже великі нафтові компанії Сполучених Штатів, найбільші у світі, зайдуть, витратять мільярди доларів, відремонтують сильно пошкоджену інфраструктуру, нафтову інфраструктуру, і почнуть заробляти гроші для країни», – заявив Трамп під час своєї прес-конференції в суботу.

У США окремі нафтові компанії, а не уряд, вирішують, чи видобувати нафту і коли, оскільки в США немає державної нафтової компанії. Одна американська компанія, Chevron, вже працювала у Венесуелі на момент захоплення Мадуро, йдеться у публікації.

Мадуро звинувачують у торгівлі наркотиками, але не у зв’язках з бандами

Мадуро разом із дружиною та іншими членами його режиму висунуто обвинувачення за чотирма пунктами, у якому стверджується, що венесуельський лідер використовував владу для захисту та сприяння широкому спектру злочинної діяльності – від торгівлі наркотиками до тероризму – на благо себе та своїх союзників. Хоча обвинувальний акт  звинувачує Мадуро у причетності до шести різних терористичних груп та наркоторгівців, у деяких випадках він містить мало деталей про ці зв'язки або ж лише побіжно згадує ці організації.

Якщо детальніше, то Мадуро та його дружину також звинувачують у торгівлі кокаїном у період з 2006 по 2015 рік, наказуючи викрадати, бити та вбивати людей, які заважали їхній діяльності.

Юридичний аспект справи також, безумовно, супроводжуватиметься питаннями щодо того, чи мав Трамп повноваження усунути лідера.

На сторінках сайту американського аналітичного центру Council on Foreign Relations висловилися аналітики цієї установи.

«Стратегічно сумнівний тактичний успіх»

Постійна дилема національної безпеки США з 1945 року полягає в складності перетворення тактичних військових успіхів на стратегічні. У випадку з Венесуелою Дональд Трамп і міністр оборони Піт Хегсет, ймовірно, засвоять ті ж уроки про межі військової могутності США, які їхні попередники засвоїли в Кореї, В'єтнамі, Іраку, Афганістані та на інших полях битв. Таку думку висловив Макс Бут, старший науковий співробітник з досліджень національної безпеки в CFC.

Ніхто не може заперечити тактичний успіх, якого досягли амриканці під час свого зухвалого набігу на Каракас. «Чудово. Але що буде далі? Якщо арешт Мадуро принесе процвітання та свободу Венесуелі, операцію буде вважатися великим успіхом. Але якщо вона призведе до ще більшого хаосу, як в Іраку, Афганістані чи Лівії після втручання США, це знову стане прикладом тактичного успіху, який не перетворюється на стратегічні здобутки», – вважає експерт.

«На жаль, Трамп майже не дав жодних натяків на те, що його адміністрація розробила якийсь переконливий план дій «на наступний день». Він говорив про те, що Сполучені Штати керуватимуть Венесуелою протягом перехідного періоду – рецепт катастрофи в іракському стилі, і, здавалося, натякнув, що Вашингтон може співпрацювати з віцепрезиденткою Делсі Родрігес, яку особисто обрав Мадуро та яка була замішана в його утисках опонентів та корупції. Це може задовольнити Трампа, адже все, що його, здається, хвилює, – це отримання доступу до нафтових запасів Венесуели, але це навряд чи приведе до блискучого майбутнього Венесуели після Мадуро. Якщо кінцевим результатом цієї операції буде те, що Вашингтон налагодить бізнес з режимом Мадуро, поки сам Мадуро постане перед судом, це навряд чи буде той гучний успіх, яким хвалився Трамп», – резюмує експерт.

«Пріоритет нафти над демократією та стабільністю»

Заява Трампа про те, що Сполучені Штати «керуватимуть» Венесуелою, доки не відбудеться «безпечний, належний та розсудливий перехід», сигналізує про зраду венесуельського народу, який готовий залишити у минулому «чавізм» (Уго Чавес — попередній лідер Венесуели, диктатор, як і Мадуро, —«Главком») і перейти до демократії, вважає Роксанна Вігіл, наукова співробітниця з міжнародних справ у сфері національної безпеки в Раді з міжнародних відносин.

Аналітикиня підкреслює: Трамп не зазначив, що США надають пріоритет новим виборам або запропонують конкретне бачення майбутньої демократичної Венесуели. Натомість він наголосив, що американські нафтові компанії «ввійдуть, витратять мільярди доларів, відремонтують сильно пошкоджену інфраструктуру та почнуть заробляти гроші для країни». Трамп додав, що Сполучені Штати повернуть нібито вкрадені гроші від продажу нафти.

«Цей план може означати безстрокову окупацію США. Відновлення нафтового сектору Венесуели триватиме багато років і вимагатиме нової правової та економічної бази, яка зможе залучити необхідні інвестиції. З цією метою Трамп також висловив готовність співпрацювати з наступником Мадуро, за умови, що він поступиться вимогам США. Він не згадав Едмундо Гонсалеса, переможця президентських виборів 2024 року, які Мадуро сфальсифікував», – нагадує Вігіл.

«Без чіткої демократичної дорожньої карти Сполучені Штати розпочинають нову безстрокову іноземну окупацію, зосереджену переважно на нафті. Сусіди Венесуели понесуть на собі основний тягар будь-якого періоду насильства та нестабільності, що настане після усунення Мадуро, включаючи будь-яку нову хвилю міграції з Венесуели. Хоча багато лідерів регіону засудили втручання американських військових у справи Венесуели, включаючи лідерів Мексики, Колумбії та Бразилії, незрозуміло, чи країни регіону готові по-справжньому протидіяти втручанню американських військових у справи Венесуели», – резюмує експертка.

Наталія Сокирчук, «Главком»