Доба використання найбільшого у світі американського авіаносця вартує понад $8 млн
14 листопада міністр оборони США Піт Гегсет оголосив про початок нової військової операції під назвою «Південний спис», спрямованої на боротьбу з наркокартелями в Латинській Америці. Операцію координують Об’єднана оперативна група Southern Spear у співпраці з Командуванням Збройних сил США у Південній Америці (SOUTHCOM). За словами Гегсета, основною метою операції є нейтралізація нарко-терористичних угруповань, які діють у західній півкулі, а також перекриття каналів постачання наркотиків до США.
Попри таку гучну заяву, американські інсайдери стверджують, що Трамп досі не вирішив, як діяти. Американські чиновники раніше розповідали, що Трамп неохоче схвалює операції, які можуть поставити під загрозу американські війська або можуть обернутися ганебним провалом.
Білий дім розробив декілька варіантів військових дій проти венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Серед іншого, плануються авіаудари по військових обʼєктах, портах та аеродроми, які, за даними США, використовуються для контрабанди наркотиків. Крім того, йдеться про захоплення або фізичну ліквідацію Мадуро силами елітних підрозділів морської піхоти США, а також введення антитерористичних сил для захоплення аеропортів, нафтових родовищ і важливої інфраструктури Венесуели.
За даними The New York Times, багато старших радників Трампа наполягають на найагресивнішому варіанті: усуненні Мадуро від влади. Очікується, що Мін'юст визнає Мадуро законною ціллю, стверджуючи, що він очолює наркокартель.
Відколи Дональд Трамп вдруге обійняв посаду американського президента, відносини між США та «гидким каченям» Південної Америки – Венесуелою – стали дуже напруженими. Трамп звинуватив венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро в організації наркотрафіку до США та дозволив ЦРУ проводити таємні операції у цій країні.
Білий Дім впродовж кількох місяців готував основу для потенційних військових дій у Венесуелі. Зокрема, за даними Washington Post, біля Венесуели фіксували «Нічних сталкерів» – елітний 160-й авіаційний полк спеціального призначення армії США. Він відомий участю в найнебезпечніших місіях в Іраку та Сирії, рейді з метою ліквідації Осами бен Ладена в Пакистані тощо. Але справді визначною подією стала поява у Карибському морі найбільшого у світі американського авіаносця Gerald Ford. Він прибув до району операцій Південного командування США на північ від Карибського моря. Авіаносець супроводжують близько 60 літаків, включаючи винищувачі F-18.
Нещодавно США завдали авіаударів по кількох човнах, що, як стверджує Трамп, перевозили наркотики до його країни із Венесуели. Внаслідок цієї операції загинули чотири людини. Критики агресивної поведінки Вашингтона стверджують, що удари по суднах імовірних наркоторговців є порушенням законів США та міжнародного права, а адміністрація Трампа не надала для них достатніх доказів чи переконливих юридичних обґрунтувань, пише Washington Post.
Чим далі, тим очевидніше, що справжньою метою Трампа є зміна режиму в Каракасі, пише The Moscow Times. У нещодавньому інтерв'ю програмі «60 хвилин» американський лідер фактично це підтвердив. На запитання, чи дні Мадуро на посаді президента спливають, Трамп відповів: «Я б сказав, що так. Думаю, що так».
На тлі цієї напруги Венесуела терміново звернулася по військову допомогу до свого союзника – Росії. Але в тому, що Москва по-справжньому «впишеться» за свого друга-диктатора, ризикуючи вщент побити горщики з Трампом, – є великі сумніви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловлювався в тому ключі, що тактика Вашингтона «не призведе ні до чого доброго». Однак аналітики стверджують, що Кремль, чиї ресурси обмежені війною в Україні, має обмежені можливості та й бажання для суттєвого втручання. «Я не вірю, що ці стосунки настільки глибокі чи стратегічні», – вважає посол США у Венесуелі з 2018 по 2023 рік Джеймс Сторі.
Сам Мадуро закликав США не вступати в черговий тривалий конфлікт у зверненні до свого народу іспанською мовою: «Більше жодних нескінченних війн. Більше жодних несправедливих війн. Більше жодної Лівії. Більше жодного Афганістану». На запитання, чи є у нього послання для президента США Дональда Трампа, Мадуро відповів англійською: «Так, мир, так, мир».
До слова, у потенційній небезпеці перебуває не лише Венесуела, а й Колумбія. Трамп у соціальній мережі Truth Social назвав президента Колумбії «ще одним лідером наркоторгівлі».
«Президент Колумбії Густаво П'єтро є нелегальним торговцем наркотиками, який масштабно заохочує масове виробництво наркотиків, як на великих, так і на малих полях, по всій Колумбії. Це стало найбільшим бізнесом у Колумбії, безумовно, і П'єтро нічого не робить, щоб зупинити це, попри масштабні платежі та субсидії з боку США, які є довгостроковим обдиранням Америки», – написав Трамп і додав, що виробництво наркотиків у Колумбії має за мету «продаж величезної кількості продукції до Сполучених Штатів», та заявив, що США більше не будуть надавати фінансову підтримку цій країні.
Згідно з рейтингом військової сили Global Firepower за 2025 рік, Венесуела посідає 50 місце у світі зі 160 країн, оцінених за військовим потенціалом. Згідно зі звітом, опублікованим CSIS (Центр стратегічних і міжнародних досліджень – аналітичний центр у Вашингтоні) цього тижня, приблизно 30 з 49 літаків Венесуели перебувають у робочому стані. Причина такої слабкості венесуельського «повітряного флоту» – брак запасних частин, спричинений санкціями США.
Згідно з даними Military.com – платформи, орієнтованої на військову спільноту та ветеранів США, Венесуела інвестувала мільярди доларів у російські системи озброєння. Зокрема, йдеться про ракети та винищувачі, призначені для стримування або ж нападу на американські кораблі і літаки.
«Відомо, що Венесуела має щонайменше 21 справний Су-30 (російський винищувач, розроблений у 1980-х роках). Су-30 можуть бути озброєні надзвуковими протикорабельними ракетами, такими як Х-31А, які становлять значну загрозу для військових кораблів, що діють поблизу Венесуели», – пише Aljazeera.
У разі конфлікту венесуельські аеродроми та літаки, ймовірно, будуть серед перших цілей США. Штати розгорнули в регіоні винищувачі-невидимки F-35, і вони, ймовірно, призначені для протидії як маневрам венесуельських винищувачів, так і системам протиповітряної оборони країни.
Венесуельський політолог Карлос Піна вважає, що Вашингтон досі віддає перевагу політичній, а не військовій стратегії. «Я все ще вважаю, що головним варіантом для США є не здійснення збройного нападу, а достатній тиск на Ніколаса Мадуро, щоб він пішов у відставку та мирно передав владу», – наводить видання слова політолога.
Піна стверджує, що Мадуро усвідомлює цю стратегію. Експерт також попередив, що масштаби розгортання американських військ створюють політичний тиск у самому Вашингтоні. «Після відправлення такої великої кількості військової техніки до Карибського басейну для Трампа було б політичною та дипломатичною поразкою нічого не робити, відступити та залишити все так, як було до мобілізації», – сказав він.
Відповідно, Піна очікує, що США продовжать ескалацію, а не відступлять. «Трамп, ймовірно, щось зробить, щоб уникнути цієї поразки. Він, ймовірно, продовжуватиме посилювати військовий тиск, щоб змусити Венесуелу до політичних змін», – зазначав експерт в коментарі Aljazeera.
«Застаріла радянська армія Венесуели протистоїть силам США в Карибському басейні»
Звичайні збройні сили Венесуели – Боліваріанські національні збройні сили (БНС) – за останні два десятиліття здобули репутацію регіональної військової сили, яка на голову вища за більшість своїх сусідів у Латинській Америці, йдеться у матеріалі CNN.
«Значною мірою цей імідж був сформований завдяки постійному придбанню російського обладнання за часів попередника Мадуро, покійного президента Уго Чавеса – колишнього професійного солдата, який завдячував своїм приходом до влади революційному руху, який він заснував у збройних силах. Після того, як Чавес став президентом у 1999 році (через сім років після організації ним невдалого військового перевороту), він спрямував величезні нафтові ресурси країни на військові потреби, купуючи російське обладнання та призначаючи військових на ключові урядові посади», – йдеться у статті.
CNN веде далі, що в результаті такі системи озброєння, як винищувачі Су-30, бойові танки Т-72, С-300, зенітно-ракетні комплекси «Печора» та «Бук», переносні системи «Ігла-С» та автомати Калашникова – усі розроблені за радянських часів. Цей арсенал відрізняє венесуельські збройні сили від інших військових у регіоні, які, як правило, більше покладаються на американську або європейську зброю (хоча Венесуела все ще має деяке застаріле обладнання американської розробки з часів «до Чавеса»). «Ця техніка, ймовірно, стане першою ціллю супротивника у разі спалаху конфлікту», – коментує CNN військовий аналітик Андрій Сербін-Понт.
CNN також проаналізували можливості Боліваріанської армії. Вона налічує близько 123 тис. активних військовослужбовців: 63 тис. у сухопутних військах, у флоті – 25,5 тис., у військово-повітряних силах – 11,5 тис., а в Національній гвардії – 23 тис. Є ще близько 8 тис. резервістів.
У статті йдеться, що Боліваріанський флот в останні десятиліття відставав від інших видів військ за обсягом закупівель озброєння. Наразі у морському флоті Венесуели експлуатується лише один фрегат класу Mariscal Sucre, виготовлений в Італії, та один підводний човен, виготовлений у Німеччині. Також є дев'ять океанських та прибережних патрульних суден, чотири з яких придбані в Іспанії.
«Військово-морські сили втратили багато своїх активів, які мали раніше (у часи правління Чавеса), і вони не були повністю замінені. Корвети, придбані в Іспанії, ніколи не були оснащені озброєнням, доки кілька років тому на них не були встановлені чилійські та іранські протикорабельні ракети, але вони не мають життєздатних систем протиповітряної оборони», – сказав Сербін-Понт.
Сухопутні ж війська Венесуели становлять найбільшу частину її активного особового складу. В армії у сухопутних військах свого часу служили і Уго Чавес, і нинішній міністр внутрішніх справ Діосдадо Кабельо, і міністр оборони Володимир Падріно Лопес.
Одним із показників того, наскільки тісно пов'язані уряд і армія, є незвично велика кількість генералів та адміралів, причому підвищення на посадах здійснюється за політичну лояльність. У 2019 році адмірал Крейг Фаллер, тодішній начальник Південного командування США, у своїй промові перед Конгресом США оцінив кількість зіркових генералів приблизно в 2 тис. осіб. «Більше, ніж у всьому НАТО», – зазначив він.
«Еквадор – це монастир, Колумбія – університет, а Венесуела – казарма», – говорить старе прислів’я, що приписується Болівару та підсумовує стосунки венесуельців з армією, пише CNN.
Серед помітних систем, придбаних Венесуелою у Росії останніми роками, є 92 танки Т-72Б1, аналогічні тим, що використовуються в Україні, та 123 бойові машини піхоти БМП-3, якими оснащені бронетанкові бригади, а також 81 танк AMX-30, раніше придбаний у Франції. Артилерійські системи включають російську самохідну гаубицю «Мста-С» та ракетні установки «Смерч».
Окрім регулярних військових частин, Венесуела може використовувати Боліваріанське ополчення – резервні сили, що складаються з цивільних. Його створив особисто Чавес. Точна чисельність ополчення наразі невідома. У серпні Мадуро заявив, що долучить 4,5 млн ополченців, а через кілька тижнів додав, що очікує залучити загалом 8,2 млн осіб, хоча експерти поставили таку можливість під сумнів. «Ці люди не мають достатньої підготовки. Немає реальної збройної структури для мобілізації цих елементів, вони не будуть ефективними в бойових діях», – коментує Сербін-Понт і додає, що вони виконували суто розвідувальну та репресивну (щодо населення) функції.
«Внутрішні негаразди у Сполучених Штатах відволікають увагу від ситуації на півдні»
Повномасштабне вторгнення США зараз здається набагато менш імовірним, ніж лише два тижні тому, робить висновок Miaimi Herald.
«Причина? Внутрішня політика США. Нищівна поразка Республіканської партії на виборах до штатів та місцевих органів влади 4 листопада, ймовірно, змусить Трампа замкнутися в собі, відклавши – принаймні наразі – будь-які плани загрузнути у дорогому та тривалому зовнішньому конфлікті», – йдеться у матеріалі.
Видання наголошує, що кандидати, яких Трамп підтримував, програли. Сам Трамп визнав, що «це був поганий вечір для Республіканської партії». «Що спонукало виборців до цього? Екзит-поли чітко показали, що люди прийшли на вибори переважно для того, щоб висловити свій гнів через стрімке зростання вартості життя – саме те, що Трамп обіцяв виправити під час своєї президентської кампанії. Додає хмизу в багаття те, що виборців розлютили повідомлення про масштабну реконструкцію східного крила Білого дому вартістю до $300 млн, яку Трамп провів, щоб побудувати гігантську бальну залу, у той час як незліченна кількість американців намагається звести кінці з кінцями», – йдеться у статті.
Це не означає, що авіаносець Gerald Ford розвернеться і покине Карибське море. «Але замість повномасштабного наземного вторгнення з метою повалення Мадуро – як у 1989 році під час вторгнення США до Панами, яке повалило покійного диктатора Мануеля Нор'єгу – це, ймовірно, буде одноразова авіаатака США на нарколабораторію або військовий об'єкт», – передбачає видання.
Miaimi Herald наводить коментар колишнього керівника Південного командування США адмірала Джеймса Ставрідіса. За його словами, слід звернути увагу, наскільки близько Gerald Ford підійде до Венесуели. «Чим довше він залишатиметься в цьому районі, не вступаючи в бойові дії, тим більшою є ймовірність, що його повернуть до іншої частини світу. У ВМС США лише 11 таких авіаносців, і третина з них одночасно перебуває на технічному обслуговуванні. Це дуже цінний актив. Якщо ви не збираєтеся його використовувати, вам доведеться перемістити його кудись ще», – зазначає експерт.
«Суть у тому, що прибуття авіаносця Gerald Ford безперечно підвищило температуру – і шанси – на удар США. Але після поганих результатів партії Трампа на виборах, швидка атака безпілотником або ракетою «Томагавк», спрямована на передачу сигналу венесуельському режиму, набагато більш імовірна, ніж вторгнення США для повалення Мадуро», – робить висновок Miaimi Herald.
«Час для атаки спливає»
Тему доцільності тримання у карибських водах американського авіаносця-гіганта розвиває Newsweek. Видання наводить коментар старшого радника питань оборони Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марка Кансіана: «Немає стратегічного обґрунтування для відправки Gerald Ford у регіон, хіба що він призначений для використання проти Венесуели».
«Час для атаки спливає, цей авіаносець не може простоювати. Їм потрібно буде або діяти, або передислокувати його – а це означатиме відступ. Присутність Gerald Ford відкриває вузьке вікно для дій: це демонстрація сили, яка не може тривати без наслідків. Вони, ймовірно, проведуть деякі навчання, але він не зможе просто стояти там тиждень за тижнем», – пояснює експерт.
У матеріалі йдеться, що Gerald Ford, експлуатація якого коштує до $8,4 млн на день, перевозить понад 4 тис. моряків і десятки літаків, включаючи F/A-18 Super Hornets та E-2D E-2D Advanced Hawkeyes. Супутні есмінці – USS Bainbridge, USS Mahan та USS Winston S. Churchill – забезпечують додаткові можливості.
Newsweek нагадує, що Мадуро вже пережив сильний тиск США під час першого терміну Трампа, включаючи широке міжнародне визнання лідера опозиції Хуана Гуайдо та режим масштабних санкцій. «Попри економічний колапс та внутрішні заворушення, Мадуро тримався за владу завдяки поєднанню військової лояльності, репресій та іноземної підтримки. Бездіяльність США може підбадьорити Каракас», – йдеться у статті.
«Мадуро оголосить про перемогу. Він скаже, що вдруге переміг Дональда Трампа. І він буде певною мірою правий. Трампу буде дуже важко це сприйняти», – вважає Марк Кансіан.
«Мачадо підтримує військові кроки Трампа, шукаючи інвесторів для Венесуели»
Поки президент Дональд Трамп посилює військовий тиск на венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, члени венесуельської опозиції зустрічаються з інвесторами, надсилаючи таке повідомлення: якщо Мадуро нарешті буде відсунуто, у гру вступить вільний ринок та верховенство права, пише The Washington Post.
Рушійною силою просування стратегії інвестицій в розвиток Венесуели стала Марія Коріна Мачадо – лауреатка Нобелівської премії миру за зусилля щодо відновлення демократії у Венесуелі. І схоже, їй є чим зацікавити ласого до укладання угод і постійного пошуку гешефту Трампа.
«Окрім нафти, Венесуела має багаті запаси природного газу та найбільші в Латинській Америці запаси золота, ціни на яке зараз майже сягають рекордних рівнів. Великі ділянки неосвоєних сільськогосподарських угідь країни роблять сільське господарство потенційно інвестиційно привабливим. Туризм – ще одна потенційно прибуткова галузь», – йдеться у матеріалі. «Венесуела має 2800 кілометрів [1700 миль] незайманого узбережжя Карибського басейну, готового до освоєння», – сказала Мачадо інвесторам у Маямі 5 листопада на бізнес-форумі, на якому був присутній і Трамп.
«Це буде грандіозно. Ми забезпечимо верховенство права. Ми відкриємо ринки. Ми забезпечимо безпеку для іноземних інвестицій та прозору масштабну програму приватизації, яка чекає на вас», – натхненно обіцяє опозиціонерка.
Журналісти нагадують, що коли команда Мачадо почала просувати свій інвестиційний план у Нью-Йорку у червні, ним особливо ніхто не цікавився. Ситуація почала змінюватися наприкінці літа, відколи Трамп наказав ввести тисячі американських військових у регіон, почав атакувати човни ймовірних наркоторговців і чітко заявив, що хоче, щоб Мадуро пішов.
«Мадуро, можливо, ось-ось засвоїть той самий складний урок, який засвоїли уряди інших союзників Росії»
Минулого тижня голос венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро звучав надзвичайно бадьоро як для людини, яка збирається зіткнутися з армадою Сполучених Штатів. У своєму щотижневому телешоу – Мадуро виступає як ведучий, лектор та співрозмовник – президент Венесуели з радістю відповів на запитання про своїх іноземних союзників. Одного з них – Росію – він виділив окремо, пише The Atlantic.
Росія – очевидний адресат звернення Мадуро, який шукає по всьому світу добре озброєних друзів, готових допомогти йому протистояти кампанії тиску США. «Але Путін останнім часом жодним словом не обмовився про Мадуро чи Венесуелу. Жоден високопосадовець Кремля також не натякнув, що Росія прийде на допомогу Венесуелі, якщо США розширять свої цілі з ймовірних наркоторговців на материк», – пише The Atlantic.
Видання нагадало, що Лавров заявив цього тижня російським ЗМІ, що Венесуела не просила військової допомоги від Москви. Ба більше: додав, що, згідно з умовами їхньої угоди про співпрацю, Кремль не зобов'язаний захищати Венесуелу від іноземного нападу.
«Мадуро, можливо, ось-ось засвоїть той самий складний урок, який засвоїли уряди інших союзників Росії, включаючи Вірменію, Сирію та Іран. Усі вони нещодавно зверталися до Кремля по допомогу, але виявили, що війна в Україні забрала стільки сил і жертв, але залишається такою пріоритетною, що Росія втратила здатність прийти на допомогу ще комусь», – підкреслює видання.
У статті зазначено, що удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах та інших енергетичних об'єктах по всій Росії цього літа та осені послабили її ППО та оборону. Атаки змусили Кремль продовжити тимчасову заборону на експорт бензину.
«Зіткнувшись з вибором між допомогою Венесуелі та захистом російських нафтопереробних заводів, Путін, безсумнівно, надасть пріоритет інфраструктурі, яка забезпечує функціонування російської економіки. Після майже чотирьох років війни він пожертвував сотнями тисяч власних військовослужбовців, витратив більшу частину своїх національних ліквідних резервів і переорієнтував промислову базу Росії на виробництво зброї. Однак йому досі не вдалося підкорити свого набагато меншого сусіда», – зазначає видання і додає, що Росія нині потребує усіх воєнних ресурсів, які має, тож на них не можуть розраховувати її союзники на іншому кінці світу.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
«Малоймовірно, що армія Венесуели зможе протистояти США»