Опозиція святкує перемогу у Польщі. Чого тепер чекати Україні

На парламентських виборах у Польщі (вибори до Сенату та Сейму, тобто Верхньої та Нижньої палат парламенту) втретє поспіль перемогла правоконсервативна «Право і справедливість» («ПіС») Ярослава Качинського, яка на цих виборах була у складі блоку політичних сил «Об’єднана правиця». Проте сформувати коаліцію їй навряд чи вдасться. Це не тільки тому, що головні опоненти «ПіС» – «Громадянська коаліція» на чолі з Дональдом Туском поступаються, за попередніми даними, лише на 5%, а й тому, що за демократичні партії другого ешелону проголосували більше виборців, ніж очікували соціологи. Відповідно, саме вони разом із політсилою Туска можуть сформувати уряд нової більшості.

Яким може бути новий уряд, хто виграє від того, якщо він буде опозиційним до президента Анджея Дуди і як ймовірні зміни у польській владі позначаться на Україні – у тексті «Главкома».

Сенсаційні результати

Оприлюднені напередодні ввечері результати екзитполів у Польщі шокували владу і приємно здивували опозицію. За даними опитувань на виході з виборчих дільниць «Право і справедливість» здобули 36,8%, «Громадянська коаліція» – 31,6%. Але головним чином радіють «Третій шлях» – 13% і «Лівиця» – 8,6%. Несподівано невелику кількість голосів зібрала антиєвропейська і антиукраїнська «Конфедерація» – 6,2%. Тепер ці партії, представники яких потрапляють до Сейму, мають домовитися, аби сформувати коаліцію більшості.

Результати екзитполів у штабах обидвох головних суперників сприйняли як власну перемогу, з посмішками. Однак їхня  щирість і радість все ж різнилася і це відобразилася у заявах лідерів політичних сил.

У таборі «Громадянської коаліції» після оголошення результатів соцопитувань панувала відверта ейфорія. Очільник цієї політичної сили Дональд Туск не стримував емоцій. «Це кінець правління «ПіС»!», – гучно заявив колишній прем’єр.

Проте, «ПіС» здаватися без бою до офіційного оголошення результатів виборів не поспішає, про що заявив лідер владної партії Ярослав Качинський у виступі перед виборцями. «Пам’ятайте, що попереду нас чекають ще дні боротьби та напруги», – сказав він. У той же час така риторика Качинського свідчила про сумнів у тому, що «ПіС» залишиться в уряді. «Залишається відкритим питання, чи вдасться цей успіх (перемогу на виборах) перетворити на ще один термін нашого уряду. А ми цього ще не знаємо», – сказав Качинський і пообіцяв, що навіть якщо «ПіС» опиниться в опозиції, партія все одно боротиметься за реалізацію своєї програми.  Іншими словами, морально «ПіС» уже готова втратити владу після восьмирічного правління.

Хто пройшов до Сейму

На основі екзитполів можна стверджувати, що до парламенту потраплять п’ять політичних сил.

36,8% «Об’єднані правиці» («Право і справедливість», «Об’єднана Польща», «Республіканці», «П’яст», «Кукіз’15»). Це правоконсервативне об’єднання на чолі з правлячою в країні вже вісім років партією «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Об’єднання виступає за заборону абортів, збільшення ролі релігії, протистояння імміграції. Напередодні виборів партія опинилася у центрі декількох міжнародних скандалів. Один з них пов’язаний із нібито видачею сотень тисяч віз заявникам із Африки і Азії за корупційними схемами. Офіційна Варшава визнала порушення, однак обвинувачення у тому що таких віз могло бути 350 тис. назвала абсурдом. Інший – пов’язаний з Україною і мораторієм на перевезення українського зерна через територію Польщі. Попри заклики Єврокомісії, Варшава перед виборами так і не зняла мораторій. У «ПіС» був відвертий конфлікт із керівництвом ЄС, яке неодноразово обвинувачувало партію Дуди-Качинського у згортанні демократії. Натомість правоконсерватори відкидали усі обвинувачення. «Ці вибори покажуть, чи Польщею керуватимуть поляки, чи Берлін, чи Брюссель», – казав лідер «ПіС» Ярослав Качинський своїм прихильникам на останньому передвиборчому мітингу.

Слід згадати і підтримку України. З початку повномасштабної війни Польща була однією із найбільш активних у підтримці України. Однак перед виборами ситуація почала змінюватися, причому зміни стосувалися як допомоги цивільним, так і військовим. Так, напередодні виборів від лідерів партії вийшло кілька неоднозначних заяв щодо продовження військової допомоги Україні. Наприклад, на думку президента Анджея Дуди, яку він озвучив за тиждень до виборів, допомога має бути «в межах здорового глузду». А прем’єр Матеуш Моравецький уточнив, що Варшава не передає Києву зброю, бо «ми озброюємося самі, найсучаснішим озброєнням». Такою була відповідь на запитання, чи підтримуватиме Польща надалі Україну. Пізніше президент Анджей Дуда роз’яснив чіткіше позицію. Він заявив, що його країна і надалі постачатиме військову техніку Україні після її заміщення новою.

31,6% «Громадянська коаліція» («Громадянська платформа», «Сучасна», «Зелені», «Польська ініціатива», «АГРОунія», «Хороший рух»). До виборів 2023 року головна опозиційна політична сила, яка позиціонує себе як ліберальна демократія. До коаліції входять політсили, які позиціонують себе як лівими, так і правими. Лідером коаліції є колишній прем’єр Дональд Туск. Серед важливих програмних засад – право жінок на аборти. Туск також неодноразово висловлювався за збільшення допомоги Україні.  

13% «Третій шлях» («Польська коаліція» на чолі з «Народною партією», а також «Польща 2050»). Центристське політичне об’єднання, створене 27 квітня 2023 року якраз з метою участі в парламентських виборах. Позиціонує себе опозиційною силою до влади партії «Право і справедливість» і альтернативою «Громадянській коаліції». Лідерами об’єднання є Шимон Головня і Владислав Косіняк-Камиш. Цілком проукраїнська політична сила.

8,6% «Лівиця» («Нова лівиця», «Ліві разом», «Унія праці», «Соціал-демократія Польщі», «Свобода і рівність», Соціальний рух», «Польська соціалістична партія»). Політична коаліція позиціонує себе як соціал-демократична, підтримує Європейський союз. Очолюють  Влодзімеж Чарзастий, Адріан Зандберг, Роберт Бєдронь, Магдалена Бієят, Войцех Конєчний, Вальдемар Вітковський. Щодо підтримки України, то це цілком проукраїнська політична сила. Можна згадати грудень 2022 року. «Лівиця» була однією з авторів проєкту резолюції про визнання Росії державою, що підтримує тероризм, яку ухвалив Сейм.

6,2% «Конфедерація свободи та незалежності» («Нова надія», Національний рух», «Конфедерація польської корони»). Ультраправий політичний альянс, заснований у 2018 році на чолі зі Славоміром Менценим і Кшиштофом Босаком. Лідерами політсили також є Гжегож Браун і Мирослав Піотровський. Політична сила виступає проти Євросоюзу, імміграції. У цьому питанні ідеологія схожа з ідеологією «Права і справедливості». «Конфедерація» також виступає за більш жорстке ставлення до нелегальної імміграції, є антифеміністською. Можна також додати, що під час пандемії Covid19 «Конфедерація» поширювала дезінформацію про коронавірус і виступала проти обмежень, запроваджених урядом. Також виступає за посилення ролі релігії у суспільстві. «Конфедерація» – єдина з-поміж усіх політичних сил, які потрапляють до парламенту, має відверто антиукраїнську позицію. Під час своїх мітингів їх учасники висловлювалися негативно до українців. Мовляв, нібито лише половина українців прямують до Польщі «з добрими намірами». Інша половина – «за грошима», йшлося у статті CNN напередодні виборів. По завершенню виборів, після оприлюднення результатів опитувань, Славомір Менцен відверто визнав: «Ми провалилися».

Якою буде коаліція

«Якщо «Конфедерація» і «ПіС» не матимуть 230 місць (усього у Сеймі 460 місць), більшість на чолі з партією Качинського видається малоймовірною», прокоментував для Gazeta Wyborcza результати екзитполів професор Януш Майчерек з Університету WSB. Наразі, якщо вірити екзитполам, ці дві політичні сили сумарно мають усього 212 мандатів, що замало для більшості. Теоретично можливе приєднання до цього дуету «Лівиці», але тільки теоретично, адже уявити як ліві підуть до коаліції з ультраправими неможливо.

Дональд Туск привітав з хорошим результатом «партнерів з демократичної опозиції», тобто лідерів «Третього шляху» і «Лівиці». Вочевидь, невипадково. Адже ці політичні сили, як показує проста математика, на трьох можуть отримати значно більше 50%, а саме 248 мандатів, цілком достатніх для формування більшості і нового уряду. «Є багато ознак того, що «Третій шлях» буде якорем демократії в Польщі на наступні кілька років. Нам вдалося зробити те, що досі здавалося неможливим у польській політиці: співпраця, дует, коаліція, в якій люди поважають один одного», – заявив співголова «Третього шляху» Шимон Головня, фактично натякаючи на готовність сформувати коаліцію, опозиційну до нинішньої влади. «Ми беремо відповідальність за Польщу», – додав його колега, інший співголова «Третього шляху» Владислав Косіняк-Камиш.

Один із лідерів «Лівиці» Роберт Бєдронь після закриття виборчих дільниць і оприлюднення даних екзитполів заявив, що «ПіС» закінчився 15 жовтня. «Шановна Європо, 15 жовтня Польща повертається до Європи, – сказав Роберт Бєдронь. – З понеділка ми повинні засукати рукави і братися за роботу». У такій заяві можна прочитати натяк на готовність лівих до швидкого формування коаліції.

Чого чекати Україні

Ще до оголошення результатів виборів було зрозуміло, що дві головні політичні сили Польщі підтримуватимуть Україну і надалі, незалежно від того, з яким результатом фінішують. Результати екзитполу вказують на те, що вперше за 10 років може утворитися ліберально-ліва коаліція із трьох партій, які добре ставляться до України. Але головне, що прогнозують експерти, це завершення «зернової епопеї», яку активно розігрувала «ПіС» перед виборами. Хоч і виборці «Громадянської коаліції» також підтримують заборону ввезення українського зерна до Польщі, лідери цієї політсили, зокрема Дональд Туск під час виборчої кампанії нібито не помічали цієї проблеми, не коментуючи її. Це дає підстави на обережний оптимізм, що вже після виборів Польща і Україна зможуть знайти компромісне рішення, яке влаштує обидві сторони.

Що може непокоїти у разі формування нової більшості на чолі з «Громадянською коаліцією», так це ймовірне протистояння уряду і президента Анджея Дуди, який представляє «ПіС». Справа у тому, що 248 голосів нової більшості хоч і буде достатньо для формування нової коаліції, але недостатньо для подолання вето від президента (276 голосів) на ухвалені рішень цієї більшості. Внутрішньополітичне протистояння у Польщі навряд чи піде на користь допомозі України. Наступні президентські вибори у Польщі заплановані на 2025 рік, тому питання співіснування уряду і президента, які ймовірно представлятимуть конкуруючі політичні сили, буде актуальним ще два роки.

Михайло Глуховський, «Главком»