«Партнери просили». Зеленський розказав, як його умовляли не бити по російській нафтовій інфраструктурі
Президент не став називати конкретних осіб, що зверталися до нього, але визнав: його просили не відповідати ударами по російському нафтовому сектору
Президент України Володимир Зеленський вперше відверто розповів про розмови з боку міжнародних партнерів щодо ударів ЗСУ по нафтопереробному сектору РФ. За словами глави держави, прохання «зменшити відповіді» на російський терор надходили на різних рівнях – від політичного до військового керівництва провідних країн світу. Про це розповів Зеленський на закритій зустрічі з журналістами, на якій був присутній «Главком».
Володимир Зеленський підтвердив, що західні партнери висловлювали занепокоєння через українські атаки на російські енергетичні об'єкти. Причиною називали страх перед дестабілізацією світових цін на паливо, особливо на тлі загострення ситуації в Ормузькій протоці.
«Не буду казати, хто нас про це просив. Але партнери просили, це факт. Просили на різних рівнях: від політичного до військового керівництва. Під час блокування Ормузької протоки партнери вийшли з різними сигналами до тих чи інших країн, від яких щось залежить. Когось просили збільшити видобуток, когось – збільшити можливості транзиту, а нас – зменшити удари, тобто наші відповіді на російські атаки. Бо вони вважали, що це матиме вплив на ціни на енергоресурси. Я вважаю, що російська нафта не має вагомого впливу на світовий ринок. І сказав про це відверто», – заявив президент.
Він додав, що зараз, коли ситуація на Близькому Сході стабілізується, Україна очікує на повернення санкцій проти російської нафти в повному обсязі.
«Я чекаю, коли повернуть санкції щодо російської нафти в повному обсязі, як це було. Інакше кожен день додаватиме мені впевненості в тому, що це була гра Росії: під зручним приводом зняти санкції з енергоресурсів і мати можливість продати об’єкти компанії «Лукойл». Наша оцінка була така: якщо повні санкції діятимуть ще пів року, максимум рік – вони банкрути», – розповів Зеленський.
Наразі ці підприємства в Європі фактично заблоковані: вони або не працюють, або функціонують так, що гроші не потрапляють до російського бюджету. Президент вважає, що Росія намагалася використати «паливну кризу» як привід, щоб зняти обмеження та терміново продати ці об’єкти.
«Що стосується нафтового бізнесу, то як мінімум на території Європи «рускім» використовувати ці об’єкти у своїх інтересах або продати неможливо. Це близько 20 об’єктів, включно із заводами в Румунії, Болгарії. Вони не працюють або працюють так, що «рускім» гроші не передають. Тому я вважаю, що санкції послаблювались зокрема для того, щоб Росія мала можливість продати ці об'єкти. Якщо цей аналіз помилковий, то ми знову побачимо сильні санкції проти енергоресурсів Росії, бо саме енергоресурсами вони спонсорують свою війну, яку всі мають допомагати завершити», – підкреслив Зеленський.
Раніше «Главком» повідомляв, що Україна досягла домовленостей із кількома країнами Близького Сходу щодо постачання певних обсягів нафти та нафтопродуктів на рік. Про це Володимир Зеленський сказав під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський прокоментував ймовірний дефіцит пального. За його словами, головна проблема – це дизель. За словами Зеленського, Україна вже готує необхідні домовленості з іншими країнами, щоб забезпечити себе пальним та уникнути такого дефіциту. Він додав, що уряд спільно з постачальниками палива працює над тим, щоб утримувати ціни та не допустити різкого зростання.
Як відомо, Росія наростила доходи від експорту нафти до максимального рівня з червня 2022 року. Зростання забезпечили підвищення світових цін і збільшення обсягів постачання.
До слова, Російська Федерація отримає подвоєний дохід від основного нафтового податку у квітні через нафтову кризу, спричинену війною США та Ізраїлю проти Ірану. Після того, як наприкінці лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, Тегеран фактично закрив Ормузьку протоку – маршрут, яким проходить близько 20% світової нафти та ЗПГ. Це спричинило стрімке зростання цін на нафту: ф'ючерси Brent перевищили $100 за барель.
За розрахунками Reuters, податок на видобуток корисних копалин (ПВКК) для нафтової галузі РФ зросте у квітні до приблизно 700 млрд рублів (близько $9 млрд), порівняно з 327 млрд рублів у березні. Це також на 10% більше, ніж у квітні минулого року.