Передача заморожених активів РФ Україні: Reuters оприлюднив подробиці
Законопроєкт щодо передачі Україні активів країни-агресора буде озвучено 12 грудня, за два дні до саміту країн Євросоюзу
Наступного тижня Європейський Союз затвердить законопроєкт про використання коштів від російських активів, заморожених через санкції. Про це стало відомо Reuters.
Зазначається, що, ймовірно, найближчим часом Україна не отримає гроші через сумніви глав Франції, Німеччини та Бельгії. Згідно з інформацією видання, законопроєкт буде озвучено 12 грудня, за два дні до саміту лідерів 27 країн Євросоюзу. Очікується, що на зустрічі обговорюватимуться питання щодо матеріальної та військової допомоги Києву, а також доля заявки України на вступ до членства ЄС.
Водночас уточнюється, що розбіжності між державами Євросоюзу серйозно знижують шанси на досягнення угоди, яка б допомогла Україні у війні з Росією. Представник міністерства закордонних справ Німеччини заявив, що зараз заарештовано активи на суму близько 28 мільярдів євро та ще 207 мільярдів євро російського центрального банку.
Раніше Європейський Союз засумнівався у правильності запропонованого головуючою в об'єднанні Іспанії рішення щодо передачі Україні заморожених російських активів для повоєнного відновлення. Декілька держав Європейського союзу не підтримали висунуту Іспанією пропозицію використати для допомоги Україні прибуток із заморожених російських активів. Як пише видання Politico, дана пропозиція обговорювалася єврочиновниками під час зустрічі представників ЄС. За оцінками Іспанії, прибуток від резервів Банку Росії до 2027 року може сягнути € 17 млрд.
Декілька послів з 27 урядів блоку стверджували: ідея, розроблена Іспанією, яка головує у ЄС, не дасть економіці України термінового поштовху, якого вона потребує, і натомість ризикує підірвати зобов’язання ЄС щодо надання підтримки Києву.
Протягом кількох місяців офіційні особи ЄС шукали способи зняти прибутки від активів вартістю близько 300 мільярдів доларів, які були заморожені після початку війни. Але цей план викликав скептицизм з боку деяких урядів, зокрема Франції та Німеччини, а також з боку Європейського центрального банку, який побоюється, що це може спричинити нестабільність євро.