Після придушення протестів верховний лідер Ірану намагається запобігти нападу США

Аятола Алі Хаменеї, який очолює Іран уже майже чотири десятиліття, опинився в найскладнішій ситуації за часи свого правління. Придушивши січневі протести з безпрецедентною жорстокістю, 86-річний лідер тепер змушений маневрувати на міжнародній арені, намагаючись уникнути прямого зіткнення зі США. Під тиском американської флотилії Хаменеї пішов на несподіваний крок – дозволив розпочати ядерні переговори, попри свою багаторічну відмову від діалогу з Вашингтоном. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Associated Press.

Останні протести в Ірані стали результатом багаторічного економічного занепаду, корупції та санкційного тиску. Падіння ріала до рекордних мінімумів вивело на вулиці сотні тисяч людей, чиї гасла «Смерть Хаменеї!» продемонстрували глибоку кризу довіри до клерикальної влади. Відповіддю режиму стали найкривавіші репресії в історії республіки: за даними активістів, кількість загиблих перевищила 6700 осіб, а десятки тисяч опинилися за ґратами.

Крім внутрішніх проблем, Тегеран суттєво втратив позиції на Близькому Сході. Так звана «Вісь опору» – мережа посередників, таких як Хезболла та ХАМАС –  фактично розвалилася під ударами США та Ізраїлю. Після минулорічної 12-денної війни військовий та ядерний потенціал країни зазнав серйозних пошкоджень, що зробило Хаменеї вразливим перед погрозами Дональда Трампа щодо можливих авіаударів.

За 36 років при владі Хаменеї не лише закріпив панування шиїтського духовенства, а й перетворив Корпус вартових ісламської революції (КВІР) на головну політичну та економічну силу країни. Гвардія контролює балістичну програму та значну частку іранської економіки, виступаючи особистою силою верховного лідера. Саме КВІР забезпечує виживання режиму, жорстко блокуючи будь-які спроби реформ чи народних повстань.

Погоджуючись на переговори в Омані, Хаменеї намагається виграти час. Проте позиції сторін залишаються діаметрально протилежними: Вашингтон вимагає повної відмови від збагачення урану, на що Тегеран поки не готовий піти. На тлі цих подій дедалі гостріше постає питання транзиту влади. У разі раптового усунення або смерті Хаменеї боротьба за контроль над країною між духовенством та командирами КВІР може перерости у масштабний внутрішній конфлікт.

Як відомо, перемовини готуються на тлі масштабного військового посилення США на Близькому Сході. Вашингтон перекинув до регіону авіаносну ударну групу на чолі з USS Abraham Lincoln, а також розмістив винищувачі F-35 та F-15E ближче до потенційних зон бойових дій. Пентагон одночасно розгортає додаткові батареї систем протиповітряної оборони THAAD і Patriot на базах у Йорданії, Кувейті, Бахрейні, Саудівській Аравії та Катарі. 

Паралельно супутникові знімки Planet Labs, оприлюднені наприкінці січня, зафіксували відновлювальні роботи на ключових іранських ядерних об’єктах у Натанзі та Ісфагані, які були пошкоджені під час 12-денної війни з Ізраїлем у червні. На будівлях знову з’явилися дахи, що свідчить про перехід від оцінки руйнувань до активної реконструкції. Експерти не виключають, що відновлення може бути прикриттям для внутрішніх робіт і спроб зберегти обладнання або ядерні матеріали. Особливе занепокоєння викликає Натанз — один із головних центрів зі збагачення урану, який вважався ключовим елементом потенційного військового ядерного циклу Ірану.