Reuters: Сербія планує закуповувати газ через ЄС, щоб позбутися залежності від РФ
Сербія хоче щорічно отримувати близько 500 млн куб. м. газу через європейські закупівлі
Президент Сербії Олександр Вучич заявив про намір країни суттєво змінити свою енергетичну стратегію та поступово відмовитися від домінування російського газу. В інтерв'ю Reuters він повідомив, що Белград уже веде переговори про закупівлю блакитного палива через колективний механізм Європейського Союзу, пише «Главком».
Це рішення є частиною адаптації сербської політики до вимог ЄС, який наполягає на припиненні фінансування російської агресії проти України через енергетичні контракти. Наразі понад 80% газу Сербія все ще отримує з Росії, проте ситуація може стати критичною вже після 31 березня, коли закінчиться термін дії поточної короткострокової угоди з «Газпромом».
Для заміщення російського ресурсу Белград планує щорічно отримувати близько 500 млн куб. м. газу через європейські закупівлі, що покриє п'яту частину національних потреб. Вучич наголосив, що Сербія вже почала імпортувати газ з Азербайджану та готується до будівництва нового газопроводу до Північної Македонії, який відкриє доступ до терміналів зрідженого газу в Греції. Крім того, до 2027 року планується завершення нафтопроводу до Румунії. Паралельно з цим російська присутність в енергетиці країни скорочується і під тиском санкцій: нафтову компанію NIS, яка належала РФ, довелося продати угорському концерну MOL.
Попри історичні та релігійні зв’язки з Москвою, сербський лідер підкреслив свій незмінний курс на членство в Європейському Союзі. Проте цей шлях залишається складним через вимоги Брюсселя щодо посилення верховенства права та боротьби з корупцією. Вучич визнав наявність проблем у державних інституціях, але водночас назвав масові протести всередині країни результатом іноземного втручання. Трагедія в Нові-Саді, де обвал даху вокзалу забрав життя 16 людей, посилила політичну напругу, що змусило президента оголосити про проведення дострокових виборів уже цього року.
Політичне майбутнє самого Олександра Вучича залишається невизначеним, оскільки його другий президентський термін завершується у 2027 році. Хоча він не виключає повернення до активної партійної діяльності або переходу на посаду прем'єр-міністра, головним своїм завданням на найближчий період він вважає збереження економічної стабільності та реалізацію масштабної енергетичної диверсифікації. Таким чином Сербія намагається втримати баланс між західними інтеграційними процесами та необхідністю забезпечити виживання енергосистеми в умовах розриву з багаторічним партнером у особі Кремля.
Нагадаємо, сербський нафтопереробний завод NIS, що належить Росії і знаходиться під санкціями США, відновить роботу 17 або 18 січня після отримання тимчасової ліцензії.
Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США надало NIS тимчасову ліцензію на діяльність до 23 січня, що дозволить йому відновити виробництво після 36-денної перерви. США дали компанії NIS, яка володіє єдиним нафтопереробним заводом Сербії, час до 24 березня для проведення переговорів про продаж частки російських власників.
До слова, президент Сербії Александар Вучич заявив, що ймовірність війни між Європою та Росією стає дедалі реальнішою. В інтерв'ю телеканалу Pink він прокоментував слова начальника Генерального штабу французьких Збройних сил генерала Фаб'єна Мандона, який нещодавно зазначив, що національні армії повинні бути «готові до шоку через 3-4 роки».