Російські компанії терміново шукають датацентри за кордоном після ударів українських дронів
Бізнес розглядає Казахстан та Білорусь для резервного зберігання даних, оскільки атаки на серверну інфраструктуру РФ посилили ризики перебоїв у роботі цифрових сервісів
Російські компанії почали активніше шукати резервні потужності в закордонних датацентрах після жовтневих ударів безпілотників по цифровій інфраструктурі РФ. Одним із головних напрямків став Казахстан, а частина підприємств уже розпочала перенесення даних. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на повідомлення UNITED24 Media, яке наводить дані російського видання «Коммерсантъ».
За словами віцепрезидента ITGlobal.com із хмарних сервісів Євгена Свідерського, попит російських компаній на потужності закордонних центрів обробки даних помітно зріс. Особливий інтерес бізнес виявляє до Казахстану.
Ще два джерела на IT-ринку підтвердили, що окремі підприємства вже почали переносити частину своєї цифрової інфраструктури. Основна причина – ризик повторних атак і тривалих перебоїв у роботі російських датацентрів.
Компанії шукають резервні майданчики, які не залежать від електропостачання та мережевої інфраструктури основних серверних центрів. Це дозволить швидше відновлювати роботу сервісів у разі нових пошкоджень.
За даними журналістів, у жовтні атаки зачепили датацентри «Яндексу», VK, Сбербанку та Федеральної податкової служби РФ. Під ударами опинилися об'єкти у шести регіонах європейської частини Росії: Владимирській, Калузькій, Ленінградській, Нижньогородській, Рязанській та Саратовській областях.
Ситуацію ускладнює нестача вільних обчислювальних потужностей усередині Росії. За оцінками учасників ринку, наявні хмарні ресурси країни вже завантажені майже на 90%.
У Москві залишилося приблизно 50 МВт доступних потужностей датацентрів. Цього вистачило б орієнтовно для двох-чотирьох великих комерційних об'єктів.
На цьому тлі російська влада також розглядає можливість створення центрів обробки даних для систем штучного інтелекту в країнах, які Москва вважає дружніми. Серед потенційних майданчиків називають Білорусь і Казахстан.
Водночас представники галузі пояснюють, що наразі йдеться переважно про географічне резервування, а не про повне перенесення основної цифрової інфраструктури за кордон.
Окремі компанії одночасно шукають резервні серверні майданчики в Росії, Білорусі та Казахстані. Постачальники хмарних послуг також обговорюють із клієнтами можливість бронювання потужностей за межами РФ.
Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв про атаку на датацентр «Яндексу» в російському Сасові. Після удару безпілотників на об'єкті виникла пожежа, що спричинило перебої в роботі цифрових сервісів.
Також «Главком» писав про збої російських ботомереж після ударів по датацентрах «Яндексу». За даними Центру протидії дезінформації, активність окремих інформаційних мереж тимчасово скоротилася, однак згодом відновилася.
Крім того, «Главком» повідомляв про плани Росії розміщувати датацентри під землею для захисту від українських атак. Серед запропонованих заходів – будівництво укріплених споруд, використання засобів радіоелектронної боротьби та створення резервних копій даних.