Російські олігархи опинились у незручному становищі: Bloomberg розкрив їхню проблему
Війна створює головоломку спадкоємства для олігархів Путіна
Нищівні санкції Заходу та страх втратити активи змушують багатьох російських мільярдерів повертатися до Росії. Водночас для російської еліти передача сімейного багатства стала складнішою, ніж будь-коли. Про це пише Bloomberg.
Оскільки війна в Україні триває вже третій рік, російські товстосуми звикають до думки, що вони більше не бажані гості на Заході. Навіть Кіпр і Швейцарія запровадили заборону на надання послуг з управління сімейними трастами, довірителями чи бенефіціарами яких є громадяни Росії.
«В той час як деякі багатії, як і раніше, шукають способи зберегти сімейні активи на Заході, інші прагнуть перемістити їх у так звані дружні країни, такі як Об'єднані Арабські Емірати. Більшість мільярдерів, які потрапили під санкції, вважали за краще вивести активи додому», – зазначає Bloomberg.
Країна-агресорка зі свого боку роками пропонувала заохочення для багатих повернути свої гроші та створила структури, які, за її словами, захистять приватні активи. Але занепокоєння з приводу державних конфіскацій залишається, особливо тому, що останнім часом вони зросли.
Двоє російських мільярдерів, які побажали залишитися анонімними через побоювання покарання, заявили: тепер вони можуть вести бізнес виключно в Росії і не думати про потенційне повернення активів.
Видання нагадує, що 26 росіян за індексом мільярдерів Bloomberg разом мають близько $350 млрд. Їхній середній вік становить 63 роки. «А це означає те, як і куди вони вирішать передати свої статки в найближчі десятиліття, відобразиться на економіці та бізнес-секторах», – робить висновок Bloomberg.
Деякі з мільярдерів, як-от магнат із виробництва добрив Андрій Гур’єв і нафтовий магнат Вагіт Алекперов, ймовірно, мають значні частини своїх статків готівкою, які зберігаються в невідомих місцях.
Однак справа не лише у законах санкціях та юрисдикції. Росія виділяється тим, що бізнес-середовище країни залежить від неофіційних угод і гарантій, які склалися за часів Путіна. Хоча він заявив, що не планує жодної деприватизації чи націоналізації, хороші стосунки з владою є ключовими для уникнення конфіскації активів.
Минулого року прокуратура подала майже вп’ятеро більше позовів про націоналізацію активів, ніж у 2022 році, свідчать дослідження «Новой газеты Европы» і Transparency International Russia. У лютому обласний суд зобов'язав передати державі три заводи з групи, на яку припадає близько 80% російського виробництва феросплавів і з початку 1990-х років контролювалася сім'єю підприємця Юрія Антипова і його бізнес-партнера.
«Головна роль власників бізнесу – захистити активи від конкурентів і держави», – сказав Станіслав Шекшня, старший професор підприємництва та сімейного бізнесу у бізнес-школі INSEAD. «Ця функція не може передаватися у спадок, оскільки російський капіталізм тримається на неформальних відносинах. На жаль, тут магнати не змогли побудувати організації, незалежні від своїх засновників».
До слова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало частиною повсякденного життя для багатьох росіян, спростовуючи очікування того, що тиск міжнародних санкцій та поглиблення ізоляції налаштують їх проти диктатора Путіна. Багато хто з громадян країни-агресорки не протестує, а гуртується навколо прапора, пише Bloomberg.