Російські олігархи опинились у незручному становищі: Bloomberg розкрив їхню проблему

Нищівні санкції Заходу та страх втратити активи змушують багатьох російських мільярдерів повертатися до Росії. Водночас для російської еліти передача сімейного багатства стала складнішою, ніж будь-коли. Про це пише Bloomberg.

Оскільки війна в Україні триває вже третій рік, російські товстосуми звикають до думки, що вони більше не бажані гості на Заході. Навіть Кіпр і Швейцарія запровадили заборону на надання послуг з управління сімейними трастами, довірителями чи бенефіціарами яких є громадяни Росії.

«В той час як деякі багатії, як і раніше, шукають способи зберегти сімейні активи на Заході, інші прагнуть перемістити їх у так звані дружні країни, такі як Об'єднані Арабські Емірати. Більшість мільярдерів, які потрапили під санкції, вважали за краще вивести активи додому», – зазначає Bloomberg.

Країна-агресорка зі свого боку роками пропонувала заохочення для багатих повернути свої гроші та створила структури, які, за її словами, захистять приватні активи. Але занепокоєння з приводу державних конфіскацій залишається, особливо тому, що останнім часом вони зросли. 

Двоє російських мільярдерів, які побажали залишитися анонімними через побоювання покарання, заявили: тепер вони можуть вести бізнес виключно в Росії і не думати про потенційне повернення активів. 

Видання нагадує, що 26 росіян за індексом мільярдерів Bloomberg разом мають близько $350 млрд. Їхній середній вік становить 63 роки. «А це означає те, як і куди вони вирішать передати свої статки в найближчі десятиліття, відобразиться на економіці та бізнес-секторах», – робить висновок Bloomberg.

Деякі з мільярдерів, як-от магнат із виробництва добрив Андрій Гур’єв і нафтовий магнат Вагіт Алекперов, ймовірно, мають значні частини своїх статків готівкою, які зберігаються в невідомих місцях.

Однак справа не лише у законах санкціях та юрисдикції. Росія виділяється тим, що бізнес-середовище країни залежить від неофіційних угод і гарантій, які склалися за часів Путіна. Хоча він заявив, що не планує жодної деприватизації чи націоналізації, хороші стосунки з владою є ключовими для уникнення конфіскації активів.

 Минулого року прокуратура подала майже вп’ятеро більше позовів про націоналізацію активів, ніж у 2022 році, свідчать дослідження «Новой газеты Европы» і Transparency International Russia. У лютому обласний суд зобов'язав передати державі три заводи з групи, на яку припадає близько 80% російського виробництва феросплавів і з початку 1990-х років контролювалася сім'єю підприємця Юрія Антипова і його бізнес-партнера.

«Головна роль власників бізнесу – захистити активи від конкурентів і держави», – сказав Станіслав Шекшня, старший професор підприємництва та сімейного бізнесу у бізнес-школі INSEAD. «Ця функція не може передаватися у спадок, оскільки російський капіталізм тримається на неформальних відносинах. На жаль, тут магнати не змогли побудувати організації, незалежні від своїх засновників».

До слова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало частиною повсякденного життя для багатьох росіян, спростовуючи очікування того, що тиск міжнародних санкцій та поглиблення ізоляції налаштують їх проти диктатора Путіна. Багато хто з громадян країни-агресорки не протестує, а гуртується навколо прапора, пише Bloomberg.