Розміщення військ НАТО біля кордонів Росії. Литва зробила голосну заяву
Литва закликала НАТО відмовитися від обмежень щодо розміщення баз на кордоні із РФ
Довгострокові плани захисту східного флангу НАТО від нападу Росії є одним із центральних питань саміту НАТО у Вільнюсі. Серед іншого такий захист має забезпечити велику кількість військ та техніки НАТО на кордоні з РФ.
У цій ситуації НАТО слід відмовитися від дотримання умов основного акту Росія-НАТО та розмістити сили альянсу на кордоні з Росією на постійній основі, заявив в інтерв'ю британській газеті The Times президент Литви Гітанас Науседа.
Науседа мотивував свою заяву, зокрема, розміщенням російської тактичної ядерної зброї в Білорусії та постійними ядерними загрозами з боку Росії.
Науседа підкреслив, що Захід не повинен піддаватися ядерному шантажу президента Путіна і закликав союзників поспішити зі збільшенням своїх військових витрат у поточній «дуже небезпечній, дуже важкій» ситуації.
Основний акт Росія-НАТО, підписаний у травні 1997 року, передбачає, що альянс не розміщуватиме ядерну зброю на території нових членів і не будуватиме місця її зберігання.
Про намір розмістити у Литві на постійній основі близько 4 тисяч своїх військових заявив у червні голова німецького Міноборони Борис Пісторіус. Під час свого візиту до Вільнюса Пісторіус заявив, що «згодний з давньою вимогою прибалтійської держави розширити німецьку військову присутність у країні», повідомляли ЗМІ.
«Німеччина готова на постійній основі розмістити у Литві потужну бригаду. Ми говоримо про бригаду чисельністю 4 тисячі солдатів, з відповідною матеріальною частиною, транспортними засобами та всім, що до неї додається», - сказав міністр.
Міністр оборони Німеччини не назвав точний час дислокації. За словами Пісторіуса, розміщення бригади чисельністю близько чотирьох тисяч солдатів «плюс матеріальне забезпечення» вимагає значних зусиль.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг у квітні 2022 року заявив The Telegraph, що НАТО перебуває «у розпалі дуже фундаментальної трансформації», яка матиме «довгострокові наслідки» для Росії.
«Те, що ми бачимо зараз – це нова реальність, нова норма для європейської безпеки. Тому ми попросили наших військових керівників надати варіанти того, що ми називаємо перезавантаженням, довгостроковою адаптацією НАТО», – сказав Столтенберг.
За його словами, чисельність військ НАТО на «східному фланзі» вже тоді сягала 40 тисяч солдатів.
Нагадаємо, Гітанас Науседа заявив, що підтримує членство України в НАТО. Про це він сказав на спільному брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Науседа підкреслив, що Альянс, як сильна організація, має забезпечувати єдність та солідарність, і наголосив на необхідності надати чіткий сигнал про можливість членства України в НАТО, коли настануть відповідні умови.
До слова, напередодні саміту НАТО армія Литви виявила нову хвилю фейків. Зокрема, мішенню дезінформації стала Литовсько-Польсько-Українська бригада Великого гетьмана Костянтина Острозького. За місяць було виявлено 190 унікальних випадків фейків на оборонну тематику. Про це повідомляє литовський національний мовник LRT.
За інформацією аналітиків збройних сил Литви, основними об'єктами дезінформації є війна РФ проти України, саміт НАТО та відносини між Росією і НАТО.
Як і раніше, фейки ширяться з метою сформувати негативні погляди на допомогу Україні з боку країн, що входять до Північноатлантичного альянсу, зокрема Литви. Також у цих фейках Захід звинувачується у нібито прагненні сприяти війні в Україні.
Читайте також: Україна не в НАТО – це відкладена нова війна з Росією