The Economist: Росія знайшла спосіб здешевити реактивні дрони
Нові БпЛА складніше перехоплювати, а Київ залишається вразливим до ударів по енергетиці
Росія могла отримати обладнання для 3D-друку турбін і завдяки цьому суттєво знизити собівартість реактивних безпілотників. За даними The Economist, вартість одного такого апарата впала приблизно до $50–70 тис., а під час недавніх атак українська ППО могла знищити лише 30% реактивних дронів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Economist.
Росія здешевлює виробництво реактивних БпЛА
За інформацією The Economist, джерело видання у сфері протиповітряної оборони стверджує, що Росії вдалося в обхід санкцій отримати обладнання для 3D-друку турбін. Воно, за словами співрозмовника, аналогічне устаткуванню, яке використовують на західних підприємствах Rolls-Royce.
Видання зазначає, що після цього собівартість російських безпілотників із реактивними двигунами скоротилася щонайменше вдвічі – приблизно до $50–70 тис. Очікується, що надалі виробництво може ставати ще дешевшим.
Реактивні дрони вже стали окремою проблемою для української системи протиповітряної оборони. Наприкінці серпня їхня кількість у російських атаках різко зросла. За даними, які раніше наводив «Главком», українська розвідка оцінювала російські виробничі можливості приблизно у 3 тис. реактивних БпЛА на місяць.
Швидкість таких апаратів значно ускладнює їхнє перехоплення. За інформацією The Economist, нині ефективно протидіяти їм можуть дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати.
Джерело видання у командуванні ППО України повідомило, що під час недавніх атак ця комбінація засобів змогла збити лише 30% реактивних безпілотників.
Ще однією проблемою стало те, що такі дрони, за даними The Economist, уразили важливі об'єкти, які російські балістичні ракети не могли знищити протягом чотирьох років.
Україна посилює енергосистему перед зимою
На тлі нової загрози Україна активно готує енергетичну інфраструктуру до опалювального сезону. The Economist зазначає, що масштабна програма фізичного захисту об'єктів енергосистеми виконується із випередженням графіка – половину запланованих робіт уже завершено.
За оцінкою видання, до зими Україна має підійти із запасами газу на рівні 14 млрд куб. м, додатковими генеруючими потужностями та посиленим захистом ключових енергооб'єктів. Окремо розвивається система приватної протиповітряної оборони.
У Києві роботи із захисту енергетичної інфраструктури тривають цілодобово. За даними The Economist, із 110-кіловольтних трансформаторів столиці, які знижують напругу від високовольтних ліній до рівня, необхідного для міських мереж, захистили вже близько двох десятків. Для цього використовують металеві конструкції та бетонне укріплення.
Раніше голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин розповідав «Главкому», що в Києві роботи із захисту приблизно 20 пріоритетних підстанцій на 110 кВ проводяться у три зміни. На кінець липня рівень виконання цих робіт становив 67%.
Водночас можливості захистити всі великі об'єкти обмежені. Масивні теплоелектроцентралі столиці неможливо повністю прикрити від ракетних ударів.
«Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій», – сказав The Economist генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
Балістична загроза також зростає
The Economist звертає увагу і на іншу проблему – дефіцит перехоплювачів балістичних ракет. Росія, за даними видання, наростила виробництво такого озброєння приблизно до 100 ракет на місяць саме тоді, коли постачання перехоплювачів для України різко скоротилося.
Українські джерела раніше також оцінювали потенціал Росії у близько 100 балістичних ракет щомісяця.
Тимченко зазначив, що протягом останніх чотирьох місяців кількість російських ударів встановлює щомісячні рекорди. За його словами, київські ТЕЦ через свої розміри неможливо повністю захистити від концентрованої атаки.
Окремим ризиком для столиці є відсутність резервного живлення на частині підстанцій навколо Києва. The Economist також пише про вразливість підключення міста до атомних електростанцій, які забезпечують значну частину його електроенергії.
У разі масштабного пошкодження енергетичної інфраструктури проблеми можуть виникнути не лише з електропостачанням. Під загрозою опиниться робота систем водопостачання, каналізації та централізованого опалення. За даними видання, із 15 тис. будівель столиці 2,5 тис. не мають резервних джерел тепла.
Російські атаки можуть створити проблеми не лише для Києва. The Economist називає серед потенційно вразливих міст також Одесу та Кривий Ріг. За оцінкою видання, якщо російські удари знищать місцеві генеруючі потужності, забезпечення цих міст електроенергією стане серйозною проблемою.
Нагадаємо, Київ уже створює дублюючу систему теплопостачання на випадок пошкодження центральної інфраструктури. Мер столиці Віталій Кличко повідомляв, що місто готує альтернативні джерела тепла, світла та води для проходження опалювального сезону під час можливих нових атак. «Главком» розповідав, як Київ готується до зимових ударів Росії.