У яких країнах чекають на Путіна: опубліковано перелік запрошень 2024 року
Більшість країн – колишні сателіти Радянського Союзу
Президент РФ Володимир Путін може здійснити 2024 року кілька закордонних візитів, отримавши запрошення від цілого десятка країн, більшість із яких – колишні сателіти Радянського Союзу. Про це повідомляють російські пропагандисти із ТАСС з посиланням на пресслужбу Кремля.
Серед великих країн, які надіслали запрошення російському авторитарному лідерові – Бразилія, де 2024 року відбудеться саміт «Великої двадцятки» та Туреччина, президент якої Реджеп Таїп Ердоган позиціонує себе як переговорника, відкритого і до Москви, і до Києва.
У переліку інших країн – Бурунді, В'єтнам, Ірак, Іран, КНДР, Куба, Монголія, Таїланд та Екваторіальна Гвінея. З більшістю перелічених держав Російська Федерація продовжує «дружити» як спадкоємиця СРСР.
Російські пропагандисти додали, що президента РФ традиційно чекають і в державах пострадянського простору, зокрема в Білорусі, Таджикистані та Узбекистані, а також самопроголошених державах на окупованій грузинській території – Абхазії та Південній Осетії.
Як відомо, у багатьох країнах світу президенту держави-агресорки загрожує арешт за ордером Міжнародного кримінального суду у справі про викрадення українських дітей, яких незаконно депортували до Росії.
Нагадаємо, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині у незаконній депортації сотень дітей з України. Росія заперечує причетність до воєнних злочинів або насильницького вилучення українських дітей. Путін неодноразово пропускав міжнародні зустрічі, і не був присутній на G20 у Делі, відправивши міністра закордонних справ Сергія Лаврова.
Рішення головного прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) про видачу ордера на арешт Володимира Путіна, російського лідера, а також Марії Львової-Бєлової, дитячого омбудсмена РФ, у справі про незаконну депортацію українських дітей, було здійснено на підставі наявних доказів. Прокурор МКС наголосив, що їхнім керівним принципом є не політика або емоції, а докази, і саме ці докази спонукали їх до конкретних кроків.