Виконує завдання Китаю? Навіщо Путін їде в Монголію
Монголія може стати країною-посередником для сприяння торгівлі між Росією та Китаєм
Під час візиту російський диктатор Володимир Путін до Монголії буде обговорено тему побудови нового газопроводу «Сила Сибіру 2» через Монголію до Китаю. Ймовірно, тому Путін отримав гарантії того, що його не буде заарештовано за ордером Міжнародного кримінального суду. Про це пише Bloomberg.
Офіційний візит Путіна нібито пов’язаний з 85-ю річницею боїв на Халхин-Голі проти японських військ у 1939 році. Проте, Росія має намір побудувати новий газопровід «Сила Сибіру 2» через Монголію до Китаю. Окрім того, Монголія може стати країною-посередником для сприяння торгівлі між Росією та Китаєм на тлі загрози санкцій США проти китайських фірм, що мають справи з РФ. Пекін перебуває під посиленим тиском щодо скорочення підтримки, яка допомагає Москві продовжувати війну в Україні, розпочату в лютому 2022 року.
Однак Монголія не включила фінансування проєкту з побудови газогону у новий п’ятирічний урядовий економічний план країни, чим викликала сумніви щодо прихильності Пекіна до проєкту, повідомляє South China Morning Post.
Колишній політичний радник Кремля Станіслав Бєлковський, який наразі дотримується опозиційної до Кремля думки, зауважив, що гарантії безпеки Путіну надає Китай. Проти цієї держави монгольський уряд виступати не буде.
«Монголія не піде проти Китаю, навіть якщо вона не хоче воювати зі США», – зауважив Бєлковський.
Прессекретар Путіна, Дмитро Пєсков також підтверджує, що усі аспекти візиту були підготовлені та Кремль має чудовий діалог з друзями з Монголії.
Як нагадує BBC, візит до Монголії буде першим закордонним вояжем лідера Кремля після того, як Міжнародний кримінальний суд підписав ордер на його арешт. Держави-члени МКС, якою є і Монголія, зобов’язані виконувати ордер на арешт Путіна.
Як повідомлялося, у зв’язку з інформацією про запланований візит Володимира Путіна до Монголії на запрошення президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха МЗС України заявило, що сподівається, що уряд Монголії усвідомлює той факт, що Володимир Путін є воєнним злочинцем. «На його арешт за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей до Російської Федерації видано ордер Міжнародним кримінальним судом, юрисдикція якого визнається Монголією. Викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям. Ці особи винні в агресивній війні проти Україні, звірствах проти українського народу, вбивствах, зґвалтуваннях, пограбуваннях, обстрілах цивільної інфраструктури та геноциді», – йдеться у повідомленні.
Закликаємо монгольську владу виконати обовʼязковий міжнародний ордер на арешт, та передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Як раніше повідомлялося, російський диктатор Володимир Путін 3 вересня відвідає з візитом Монголію, яка у 2003 році ратифікувала Римський статут. Тож там президента РФ можуть заарештувати за ордером Міжнародного кримінального суду. Як повідомила пресслужба Кремля, Путін відвідає Монголію на запрошення президента країни Ухнагійна Хурелсуха. Він планує взяти участь у заходах, присвячених «перемозі радянських і монгольських сил над японцями на річці Халхін-Гол». Планується підписання низки двосторонніх документів.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у незаконній депортації дітей із України. Бразилія, як і ще понад 120 країн світу, які ратифікували Римський статут, має підпорядковуватися його рішенням, зокрема за ордерами на арешт підозрюваних у військових злочинах.
Путін уже неодноразово пропускав міжнародні зустрічі та скасовував поїздки за кордон. Так, замість нього на саміт БРІКС 22–24 серпня в Йоганнесбурзі завітав міністр закордонних справ Сергій Лавров. Сам Путін взяв участь дистанційно. Рішення було зумовлене тим, що ПАР також підписала Римський статут МКС.
Крім цього, Путін не поїхав на саміт G20, який відбувався 9-10 вересня в Делі. У суботу «двадцятка» ухвалила декларацію, в якій немає засудження Росії за її вторгнення до України. При цьому учасники зустрічі закликали всі країни дотримуватися міжнародних договорів та зобов'язань та не вдаватися до використання сили з метою захоплення територій.