Таємне рішення НАЗК. Топ-чиновникам дозволили підправити декларації (СПИСОК)

    • Федір Орищук
    • 2 Березня, 13:25
    • Розсилка
    Електронна декларація
    Фото: rbc.ua
    Електронна декларація

    Держслужбовцям, які подали недостовірні дані, вдасться уникнути покарання, зокрема й кримінального

    Десятки чиновників отримали ексклюзивне право виправити свою неправдиву декларацію. Це стало можливим завдяки таємному рішенню Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Тепер державним службовцям, які подали недостовірні дані, вдасться уникнути покарання, зокрема й кримінального. «Главком» проаналізував список та знайшов справжніх «вигодонабувачів» такої доброти НАЗК.

    З початку лютого десятки українських чиновників майже одночасно почали вносити зміни до своїх електронних декларацій за 2015 рік: додають до переліку власних активів машини, квартири, фірми, які раніше не було зазначено у їхніх звітних документах. Як з’ясував «Главком», цьому «флеш-мобу» є пояснення, котре не віднайти у відкритих джерелах. А саме – рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, що було ухвалено наприкінці грудня та отримало гриф ДСК («Для службового користування»).

    Під цієї плашкою члени НАЗК склали список із 289 чиновників різних рівнів, яким дозволили виправити подані декларації за 2015 рік. До переліку увійшло кілька народних депутатів, наприклад син президента Олексій Порошенко, співробітники Генеральної прокуратури, НАБУ, судді, представники влади у регіонах.

    ПОВНИЙ СПИСОК ДИВІТЬСЯ У КІНЦІ СТАТТІ.

    Існування списку «Главкому» офіційно підтвердив член НАЗК Руслан Радецький.

    Формальна підстава для прийняття цього рішення – восени через технічні збої електронної системи деякі чиновники не змогли коректно заповнити та розмістити в реєстрі свої декларації.

    Однак таке пояснення не виглядає беззаперечним, якщо дослідити, що саме деякі чиновники змінюють у своїх фінансово-майнових звітах. Адже важко уявити технічні проблеми, через які чиновники спочатку «не змогли», а тепер почали вносити у свої декларації за 2015 рік право користування машинами та нерухомістю, що записані на їхніх батьків. Саме так, наприклад, зробив прокурор Військової прокуратури Західного регіону Богдан Черкес. А його колега – начальник відділу Генпрокуратури Анатолій Яковенко – взагалі вніс правки у декларацію під тиском ЗМІ. Річ у тім, що після подання звіту минулого року журналісти знайшли у його родини незадекларовані активи. На початку лютого представник ГПУ додав ці дані до своєї виправленої декларації.

    Більше половини списку із 289 чиновників уже внесли правки. Ключовий висновок при ознайомленні з ними – кількість виправлених декларацій, некоректність яких важко пояснити технічними збоями, обчислюється вже десятками. Найпоказовіші приклади дослідив «Главком».

    Звичайно, технічні проблеми у роботі реєстру – не вигадка. Чималу частину згадуваного списку становлять ті, хто не зміг коректно заповнити форму е-декларації через вади системи. Їхні початкові декларації в реєстрі є, але вони або пусті, або в них відсутні окремі розділи. Серед таких осіб, наприклад, депутати Олександр Черненко та Світлана Заліщук. «Коли я торік заповнював декларацію, у кінцевому варіанті не були відображені мої доходи за 2015 рік, – розповів «Главкому» Черненко. – У письмовій та усній формі я повідомляв про це НАЗК». Така сама проблема була у Світлани Заліщук.

    Заліщук і Черненко уточнюють, що тривалий час на їхні звернення у НАЗК фактично не реагували. Лише місяць тому надали термін для виправлення. Черненко вже розмістив виправлену декларацію, Заліщук – планує найближчим часом.

    Можна виділити ще одну групу чиновників, котрі внесли дрібні правки. Так, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Світлана Сич додала авторське право її дочки на свої вірші, а начальник відділу ГУ ДФС у Києві Ігор Завгородній не задекларував зарплату на фіскальній службі у розмірі 7 тис. гривень. Детектив НАБУ Віталій Пісний додав у звіт суму в 500 гривень, отриману як матеріальну допомогу, а голова Держфінмоніторингу Ігор Черкаський у новій версії декларації розбив на дві частини зазначену раніше суму, яку сплатив у 2015 році за медичне страхування та за страхування життя.

    На умовах анонімності співрозмовник «Главкома», обізнаний з утаємниченою постановою НАЗК, запевняє, що список із трьох сотень чиновників, яким було дозволено виправити свої звіти, призначений лише для обмеженого кола осіб. Мовляв, перелік розтягнули до трьох сотень умисно: щоб відвернути увагу від головних «бенефіціарів» цього рішення – прокурорів, суддів та інших чиновників, яким за приховування власних доходів під час заповнення декларації загрожувала кримінальна відповідальність.

    Кримінальна відповідальність передбачена за:
    – набуття у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк від двох років із конфіскацією майна (ст. 368-2 Кримінального кодексу);
    – подання завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання декларації (понад 344,5 тис. грн) карається штрафом у розмірі 42,5–51 тис. грн, громадськими роботами (150–240 годин) або позбавленням волі на строк до двох років (ст. 366-1 КК).

    Довести таку гіпотезу важко, але саме НАЗК створило умови для появи конспірологічних теорій, коли застосувало гриф «Для службового користування» на цьому рішенні.

    Радецький стверджує, що обмежений доступ має підстави: у рішенні Нацагентства, яким трьом сотням чиновників дали можливість виправити декларації, було внесено заборонені для оприлюднення персональні данні. Але таке пояснення не знімає питання, адже персональні дані не обов’язково було вносити у відповідний документ антикорупційного органа.

    «Главком» звернувся до НАЗК із проханням надати протокол засідання від 27 грудня 2016 року. За нашою інформацією, саме тоді було ухвалено рішення, згідно з яким 289 чиновникам дозволили відкоригувати свої декларації у першій половині лютого (згодом термін внесення правок було продовжено). У своїй відповіді Нацагентство повідомило, що у зазначений день жодних засідань НАЗК не проводилось.

    Інше питання – чому до списку потрапили лише три сотні чиновників, у той час як декларації восени минулого року, під час проблем з роботою реєстру, подавали тисячі осіб? Як пояснив Радецький, до переліку потрапили ті, хто раніше звертався до агентства через технічні проблеми із поданням декларацій.

    Чиновник визнає: загальна кількість звернень значно більша, ніж три сотні, і запевнив, що НАЗК планує розширювати список. Для цього представники антикорупційного органа обіцяють аналізувати інші звернення чиновників щодо проблем, які вони мали при поданні декларацій.

    Жертви електронної системи

    «Главком» відібрав більше двох десятків осіб, виправлені декларації яких дають підстави вважати: формування списку Нацагентством з питань запобігання корупції мало штучний характер.

    Найяскравіший приклад – «виправлена декларація», яку подав начальник відділу нагляду за додержанням законів у місцях попереднього ув'язнення Генпрокуратури Анатолій Яковенко.

    Восени минулого року, після подання ним щорічної декларації за 2015 рік, «Наші гроші» встановили, що прокурор забув вказати три діючі компанії своєї дружини. Він оприлюднив дані лише про дві фірми: «Рівекс-ЛТД» і «Успенський рибгосп», яке орендує 900 га водосховища у Кіровоградській області. Але не вказав ще три підприємства: ТОВ «Щедрий дачник», ПП «Матусина школа» і ПП «Приватна початкова лінгвістична школа «Маленький магістр». Саме ці компанії, а також салон краси «Валант-ЛТЯ» у Києві з’явились у «виправленій декларації» співробітника ГПУ. На інтернет-форумах для молодих мам можна знайти згадки про одну з цих фірм – ПП «Матусина школа»: «Насправді це державний садок №30, а всі гроші платяться батьками ПП «Матусина школа» за надання освітніх послуг і якійсь доброчинній організації, яка потім ці ж гроші у вигляді благодійності переказує садочку для кращого харчування. Така собі схемка…» Інший коментар звучить так: «...Зветься «дитячий садок №30» і при ньому ПП «Матусина школа». Розміщений просто під будинком (на Оболоні). Новий, гарний, із басейном…»

    Колега Яковенка – начальник управління департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури Микола Зубрицький – забув вказати незавершене будівництво – будинок на 280 кв. м під Львовом та лазню на 120 кв. м, що належать його дружині. Також прокурор у виправленій декларації дописав у свої активи кошти: 200 тис. гривень та 10 тис. доларів.

    Прокурор Військової прокуратури Західного регіону Богдан Черкес не вказав транспортні засоби: старенький Mercedes-Benz 350S та мотоцикл Yamaha XV1900 2007 р.в., куплений у 2015 році. Обидва записані на Лідію Чемерис, імовірно, мати прокурора.

    «Технічні проблеми» завадили заступнику керівника четвертого відділу детективів НАБУ Богдану Бровку вказати машини, записані на його батька: Opel Vivaro 2008 р.в. (придбана у 2012 році), а також Mazda 3SDN 2008 р.в. (куплена у 2008 році).

    Інформацію про кредит на два мільйони не зміг внести у першу версію декларації директор адміністративного департаменту Міненерго Анатолій Апурін. Позику було отримано 10 років тому. При цьому з його декларації можна дізнатися, що саме тоді, у 2007 році, теперішній чиновник став власником квартири у Києві площею 34 кв. м. Також Апурін забув задекларувати квартиру в окупованому Єнакієвому площею 66 кв. м.

    1,5 млн гривень – така сума накопичень з’явилася в оновленій декларації нардепа Артема Вітка у розділі «Грошові кошти». Також він додав до початкової версії декларації інформацію про житловий будинок у Луганській області на 22 кв. м та квартиру в Києві на 52 кв. м, яку орендує у Агаркова Олексія Костянтиновича. Повний тезка останнього працював помічником екс-нардепа Сергій Василенка, який у середині нульових обіймав посаду начальника МНС України в Криму, а згодом працював заступником начальника Держінспекції цивільного захисту МНС.

    Народний депутат Олексій Порошенко 17 лютого 2017 року також виправив свою декларацію. До переліку коштів своєї родини син президента додав новий рядок – кошти, розміщені на банківських рахунках у «Райффайзен банку Аваль». Сума депозиту, яку нардеп не зміг внести у початкову версію електронної декларації, дорівнює 31,5 тис. гривень. Крім того, Порошенко-молодший вніс деякі технічні правки. Наприклад, зменшив суму доходів його дружини, Юлії Порошенко, яка працює у компанії «МакКінзі». Замість 1,96 млн гривень її дохід тепер дорівнює 1,933 млн гривень. Ці зміни пов’язані із помилковим внесенням у загальну суму її доходів «компенсацією за відрядження». Відтак суму в 27 тис. гривень тепер внесено в декларацію окремим рядком.

    Його колега по парламенту, депутат Андрій Лопушанський, у жовтні минулого року склав великий перелік своїх дорогоцінних активів – престижних машин та великих квартир. Але, як виявилося, перелік був неповним. У лютому він доповнив список майна годинниками Carl F.Bouchere, Breguet, Maseratti Audemars piguet та Parmidiani fleurier, а також вписав біблію, колекцію ікон та «картину старовинного майстра».

    Не задекларував своєчасно 290 тис. доларів, 15 тис. євро та 470 тис. гривень своєї родини заступник голови Харківської облдержадміністрації Михайло Черняк. У виправленій декларації чиновник також додав квартиру площею 54 кв. м у Харкові, яка є в розпорядженні його подружжя та перебуває у власності Світлани Масленкової.

    В аналогічній ситуації опинився заступник керівника Центрвиборчкому Валерій Хоменко. У 2016 році він двічі – під час подання щорічної декларації та першої версії виправленої декларації – не вказав наявність у його розпорядженні квартири площею 78 кв. м у Києві. Чиновник орендує її з 2009 року. Власником є Юлія Мінаєва.



    Проблеми загрожували й судді Господарського суду Києва Вікторії Джарти, дочці колишнього (за часів Віктора Януковича), а нині покійного прем’єра Криму Василя Джарти. Суддя у початковій версії декларації не вказала, що її чоловік Валерій Омельченко володіє акціями «ЗНВКІФ «Валорес» з квітня 2014 року (вартістю 207 тис. гривень). Вікторія Джарти виправила також і те, що серед активів її родини є торгова марка ХАБ 4.0 та квартира у Донецьку площею 64 кв. м.

    Це далеко не повний перелік. Приклади, що дають привід сумніватись у технічних проблемах, які начебто завадили чиновникам восени минулого року коректно заповнити власні декларації, можна продовжити:

    – начальником сектора департаменту поліції охорони Сергієм Вовком, який спочатку не вказав житловий будинок під Києвом площею 241 кв. м, записаний на його дружину. Також не згадувалась квартира на 41 кв. м у селі Петропавлівське під столицею та земельна ділянка у цьому селищі;

    – прокурором департаменту нагляду у кримінальному провадженні ГПУ Наталею Бабенко, яка додала в декларацію оренду квартири площею 26 кв. м, ліжко-місце та накопичення у 3 тис. доларів;

    – прокурором Херсонської місцевої прокуратури Наталею Верховською, що додала до свого звіту 93 сотки землі;

    – керівником Київської місцевої прокуратури №5 Дмитром Справедливим, що доповнив декларацію активами дружини – машино-місцем на 10 кв. м (вартістю 290 тис. гривень) та нежитловим приміщенням на 24 кв. м (вартістю 180 тис. гривень);

    – суддею Обухівського райсуду Київської області Ганною Висоцькою, яка не вказала у першій версії декларації корпоративні права в Адвокатському об'єднанні «А.Д.Хок». А також не зазначила кошти – 250 тис. гривень;

    – суддею Господарського суду Вінницької області Юрієм Яремчуком, який змушений був дописати квартиру у Вінниці площею 93 кв. м, яка належить Антоніні Яремчук (імовірно, мати);

    – суддею Житомирського апеляційного адмінсуду Анною Бучик, що доповнила активи двома гаражами в Житомирі;

    – народним депутатом Олексієм Кириченком, який не вказав спочатку проживання у квартирі площею 37 кв. м за усною домовленістю із власником – Богданом Шуляком;

    – народним депутатом Андрієм Шиньковичем, який дописав земельній ділянці своєї дружини «нуль»: у першій версії декларації площа землі дорівнювала 120 кв. м, у другій – 1200 кв. м. Також парламентар додав до звіту квартиру у користуванні площею 54 кв. м та парко-місце;

    – начальником Управління охорони здоров'я та реабілітації МВС Василем Коробкою, який постфактум вписав у е-декларацію житловий будинок на 48 кв. м та дві ділянки в селі Мацківці Полтавської області, а також орендовані 1,7 га землі. Разом із цим чиновник додав кошти – 95 тис. гривень та 3,2 тис. доларів;

    – заступником завсекретаріату Комітету з питань інформатизації парламенту Наталією Шумар. Вона додала до реєстру дві ділянки по 12 соток під Києвом (одну чоловіка, іншу – свою). А також дописала грошові активи на суму 47 тис. доларів;

    – керівником управління НАБУ Віталієм Івченком, який спочатку не зазначив у старій декларації грошові активи у сумі 8 тис. доларів;

    – начальником відділу з роботи з публічними заходами та дискусіями НАБУ Юлією Івахніною, яка дописала право користування квартирою на 33 кв. м;

    – заступником начальника інспекції з обслуговування великих платників податків у Запоріжжі Аллою Децик, яка дописала у звіт 180 тис. гривень.

    Для перегляду списку натисніть на зображення

    Федір Орищук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ