Окупація Криму. Як починалося вторгнення
Хронологія подій, які спричинили окупацію піввострова
Спецоперація РФ по захопленню Криму почалася 20 лютого 2014 – за 3 дні до закінчення зимової Олімпіади в Сочі, що проходила з 7 по 23 лютого 2014 року. З тих пір я терпіти не можу Олімпіади, бо була ще Олімпіада 2008 – це Грузинська війна.
Однак, дату 20 лютого ми побачимо, а точніше – усвідомимо, трохи пізніше, лише постфактум. Для нас, тих хто в той час жив в Криму, датою початку окупації тоді став ранок 27 лютого, коли на вулицях Криму з'явились російські військові та бронетехніка та були захоплені будівлі кримського уряду та парламенту автономії.
Чому так сталося, чому в пам'яті тих, хто на той час перебував в Криму, відбилася як початок окупації саме 27 лютого 2014? – Відповідь дуже проста.
18-20 лютого 2014 вся увага не тільки всіх громадян України з різних регіонів, але й всього цивілізованого світу була прикута до кривавих подій в Києві на Євромайдані, де саме в ці дні силовими структурами були розстріляні більше 100 активістів (Небесна Сотня) – учасників протесту проти дій режиму президента України Віктора Януковича, який восени 2013 року відмовився підписати угоду про асоціацію з ЄС та різко змінив європейський курс на зближення з РФ.
21 лютого 2014 року Янукович втік з Києва, а через декілька днів – з території військово-морської бази морської піхоти Чорноморського флоту РФ в Севастополі (Камишова бухта) був вивезений на великому десантному кораблі (ВДК) «Азов» в Росію – спочатку в Новоросійськ, а потів в Ростов. Разом з ним були завантажені декілька автофургонів з майном Януковича з його резиденції Межигір'я під Києвом, в тому числі із великою кількістю доларів.
22 лютого 2014 року Верховна Рада України позбавила Януковича повноважень президента України. В цей день, 22 лютого 2014, в Україні з'явився новий голова парламенту Олександр Турчинов та виконувач обов'язків міністра внутрішніх справ Арсен Аваков.
23 лютого 2014 року О. Турчинов за Конституцією офіційно став виконувачем обов'язків президента, 24 лютого був призначений новий голова служби безпеки, 27 лютого 2014 парламент призначив прем'єр-міністром України Арсенія Яценюка та сформував новий уряд, тільки в цей день в Україні з'явився виконувач обов'язків міністра оборони.
Додамо, що протягом всіх цих днів щоденно в Києві на Майдані Незалежності відбувалося прощання з загиблими.
Країна перебувала в шоці, керівні працівники адміністрації президента, апарату уряду, служби безпеки, міністерства оборони, внутрішніх справ, генеральної прокуратури або розбіглися або були деморалізовані.
Тобто верхівка державної сфери управління в ті дні не працювала до тих пір, поки не був сформований новий управлінській апарат.
Саме на цьому емоційному, політичному та управлінському фоні розпочалась спецоперація Головного розвідувального управління міністерства оборони РФ (сумнозвісне ГРУ) та Федеральної служби безпеки РФ (ФСБ) по окупації Кримського півострова.
20 лютого 2014 з Козачої бухти Севастополя, де базується 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії (ЧФ РФ), на виїзд з Севастополя вийшла колона бронетехніки. Це пояснили тим, що ЧФ РФ в Криму переводить свої частини на посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні.
Йшлося про те, що частини морської піхоти повинні посилити охорону військових частин ЧФ РФ в інших місцях Криму (його гарнізони були, крім Севастополя, поряд з Сімферополем – військовий аеродром морської авіації в селищі Гвардійське, а також в Феодосії).
20-23 лютого 2014 «для охорони одного з стратегічних об'єктів» з Тольятті до Криму була спрямована окрема бригада спецназу ГРУ – Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ.
23 лютого 2014 під контроль РФ фактично перейшов Севастополь – в місті на мітингу був обраний «народний мер» і створені «загони самооборони».
23 лютого 2014 в Сімферополі почали створюватись загони «кримської самооборони».
23 лютого 2014 завершилася зимова Олімпіада в Сочі. Кораблі ЧФ РФ, що забезпечували безпеку Олімпіади, попрямували з моря до Новоросійська.
24 лютого 2014 російські бронетранспортери (БТР) повністю перекрили в'їзди до Севастополя. Саме Севастополь став початковим пунктом окупації Криму, оскільки тут, згідно із договором з Україною, базувався штаб Чорноморського флоту Росії, його основний корабельний склад та морська піхота.
24 лютого 2014 «олімпійська» ескадра ЧФ РФ прийняла на борт в Новоросійську частини спецназу повітряно-десантних військ (ВДВ) і морської піхоти з бойовою технікою для окупації Криму та вийшла курсом на Севастополь.
У Чорному морі, в районі Сочі-Новоросійськ, в дні проведення зимової Олімпіади знаходилися:
- Ракетний крейсер «Москва» – вийшов з Севастополя 3 лютого 2014.
- СКР (сторожовий корабель, фрегат) «Сметливый» – вийшов з Севастополя 3 лютого 2014.
- МПК (малий протичовновий корабель, корвет) «Александровец» – вийшов з Севастополя 4 лютого 2014.
- МПК (малий протичовновий корабель, корвет) «Муромец» – вийшов з Севастополя 4 лютого 2014.
- МТЩ (морський тральщик) «Ковровец» – вийшов з Севастополя 4 лютого 2014.
- МТЩ (морський тральщик) «Турбинист» – вийшов з Севастополя 4 лютого 2014.
- СРЗК (середній розвідувальний корабель) «Приазовье» – вийшов з Севастополя 4 лютого 2014.
Крім них, до складу ескадри ВМФ РФ в Чорному морі входили великі десантні кораблі (БДК) Чорноморського, Північного та Балтійського флотів, що регулярно забезпечували військовий контингент РФ в пункті базування ВМФ РФ в Тартусі (Сирія) та доставляли військову техніку сирійському режиму Б. Асада з військово-морської бази ЧФ РФ в Новоросійську.
У період спецоперації по окупації Криму – з 20 лютого по 25 березня 2014 року – в Чорному морі знаходилися 9 великих десантних кораблів:
- 5 великих десантних кораблів Чорноморського флоту: Саратов (№150), Николай Фильченков (152), Новочеркасск (142), Ямал (156), Азов (151);
- 2 великих десантних корабля Балтійського флоту РФ: Калининград (102), Минск (127);
- 2 великих десантних корабля Північного флоту РФ: Оленегорский горняк (112), Георгий Победоносец (016).
Крім того, в Чорному морі перебували, як мінімум, 9 кораблів ЧФ РФ, що базуються в Новоросійській військово-морській базі, а також 8 кораблів берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ.
25 лютого 2014 ескадра Чорноморського флоту РФ повернулася до вже фактично захопленого Севастополя після закінчення Олімпіади та доставила з Новоросійська кілька тисяч десантників із озброєнням.
Про серйозність ситуації свідчило те, що в Севастополі на Чорноморському флоті РФ збирали списки членів сімей на випадок евакуації, а підрозділи морської піхоти були приведені в підвищену готовність.
25 лютого 2014 в Крим прибув підрозділ спецназу ГРУ Генштабу ЗС РФ з Ульяновська.
26 лютого 2014 до Криму прибула перша група Кубанського козацького війська (офіційні воєнізовані формування РФ) в складі 50 осіб «на запрошення спілки козацтва Криму». Збір козаків по тривозі зайняв лише дві години. Українські прикордонники намагалися перешкодити проникненню делегації на територію Криму, проте «ситуацію допомогли вирішити кримські козаки, що прибули на переговори».
Кубанське козацьке військо (Краснодарський край РФ) офіційно заявило про підтримку російського населення Криму 28 лютого 2014 року. Однак, реально в ці дні в Криму тільки офіційно перебувало 1 тис. кубанських козаків, а насправді – до 6 тис. Відомо, що кожен козак отримував 1000 рублів на день за перебування на території Криму.
Головна причина завезення до Криму такої великої кількості кубанських козаків полягає в тому, що місцеві проросійські організації, що переважно об'єднувалися партією «Русское единство» Сергія Аксенова, були занадто малочисельні та неспроможні організовувати масові акції.
26 лютого 2014 року – під кримським парламентом зібралося декілька тисяч прихильників кримськотатарського Меджлісу з метою недопущення ухвалення депутатами сепаратистських рішень. Їм опонувало кілька тисяч прибічників партії «Русское единство».
Організаторами виступили глава Меджлісу Рефат Чубаров і Сергій Аксьонов, на той час лідер «Русского единства», а нині де-факто глава республіки. У результаті в натовпі загинули дві людини (обидві смерті не мали кримінального характеру, а сталися внаслідок стану здоров'я літніх людей).
Надалі, під час окупації Криму, у зв'язку з цією подією в РФ виникне так звана «справа 26 лютого», за якою буде порушено декілька десятків кримінальних справ проти кримських татар, в тому числі – відносно заступника голови Меджлісу Ахема Чийгоза.
В цей день, 26 лютого 2014, міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що міністерство оборони РФ вживатиме заходів щодо забезпечення безпеки об'єктів Чорноморського флоту в Криму.
Цього ж дня, 26 лютого 2014, за наказом президента РФ, було оголошено раптову перевірку бойової готовності військ Західного військового округу, 2 армії Центрального військового округу і командування повітрянодесантних військ.
До перевірки було залучено близько 150 тис. військових, до 90 літаків, понад 120 вертольотів, до 880 танків, понад 1200 одиниць військової техніки і до 80 кораблів і суден.
В ці дні – 25-27 лютого 2014 року – в Ялті вже в 23-й раз проходив традиційний великий щорічний міжнародний туристичний ярмарок «»Крим. Курорти. Туризм. 2014». Це головна туристична подія року – до 15 тис. учасників: в основному туристичні агенції, готелі, санаторії, круїзні та авіаційні компанії, ресторани та інші суб'єкти туристичного бізнесу багатьох країн.
Крім того, 26 лютого 2014 року в межах ярмарку проходив III Міжнародний Чорноморський туристичний форум. Він був присвячений створенню спільних туристичних продуктів країн, що входять до Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС). У ньому брали участь керівники Секретаріату ОЧЕС та туристичних міністерств країн України, Грузії, Туреччини, Росії Болгарії, Румунії, Вірменії, Азербайджану, Молдови та туристичні компанії Китаю, Японії, США, Канади і Південної Кореї.
В цей же день 26 лютого в рамках форуму відбувся ще один важливий міжнародний захід – засідання робочої групи з туризму ОЧЕС за участі дипломатів і представників туристичних міністерств цих країн, на якому розглядали питання розвитку окремих видів туризму – оздоровчого, культурного, круїзного, винного й ін.
Мені довелося бути модератором Чорноморського туристичного форуму. Ми знали, що водночас в Сімферополі відбувається великий мітинг біля парламенту Кримської автономії, що йдуть небажані процеси в Севастополі, що згадані вище, але в нас не було відчуття чогось катастрофічного. Ніхто не міг уявити, що це був останній мирний день, а вже на ранок наступного дня ми опинимося в новій реальності.
В ніч з 26 на 27 лютого 2014 року розвідувально-диверсійною групою спецназу повітряно-десантних військ РФ, яка прибула з Севастополя у військовій формі без розпізнавальних знаків (саме вони отримали назву «зелених чоловічків»), були захоплені будівлі Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим в Сімферополі.
Ця операція проводилася військовослужбовцями 45-го окремого полку спецпризначення повітряно-десантних військ РФ – саме зі складу Західного військового округу. Зауважимо, що у квітні 2014 року військовослужбовці цієї російської частини брали активну участь в екстремістських акціях на сході України, ставши «ударним ядром» і основними виконавцями захоплення органів місцевої влади та будівель силових структур.
Приміром, захоплення адміністративних будівель у Слов'янську (Донецька обл.) відбувалося саме військовослужбовцями 45-го окремого полку спецпризначення.
27 лютого 2014 року вранці я отримав від своїх колег в Сімферополі фото військових броньованих машин незвичного вигляду з питанням: що це за техніка? Через декілька хвилин я ідентифікував їх як російські бронемашини типу «Тигр», що знаходились на озброєнні військового спецназу РФ. Тобто стало ясно, що «зелені чоловічки» – це російські військові.
При цьому я знав, що на озброєнні морської піхоти Чорноморського флоту РФ в Криму такої техніки немає. Тобто, її могли доставити на Кримський півострів або на десантних кораблях до Севастополя, або літаками на військовий аеродром Чорноморського флоту РФ у селищі Гвардійському біля Сімферополя.
В цей же день, 27 лютого 2014 року, у присутності цих військових відбулася сесія парламенту Криму, під час якої уряд Криму було відправлено у відставку. Із порушенням законодавства України головою Ради міністрів Криму було призначено лідера партії «Русское единство» Сергія Аксьонова.
Того ж дня, частина депутатів кримського парламенту ухвалили постанову про організацію та проведення 25 травня 2014 року (саме такою була спочатку дата) республіканського референдуму з питання про статус Криму. Це рішення було ухвалене з порушенням законодавства України, яке не передбачає місцевих референдумів у питаннях територіальної цілісності держави.
27 лютого 2014 вранці «зелені чоловічки», тобто війська Російської Федерації встановили блокпости на Перекопському перешийку та півострові Чонгар, який з'єднує Крим з материковою Україною. Разом з російськими військовими їх охороняли козаки, які прибули на місце раніше.
Окрім них, цього ж дня на блокпостах з'явилися співробітники кримського спеціального підрозділу МВС України «Беркут».
Вони брали участь у кривавих подіях на Майдані в Києві 18-20 лютого 2014 року, підрозділ було розформовано після загибелі мирного населення, а його співробітники повернулися до Криму.
Цього ж дня, Міністерство оборони РФ повідомило, що з'єднання і військові частини Західного і Центрального військових округів РФ розпочали масштабну передислокацію до визначених районів, до яких саме – у повідомленні не вказувалося. Щодо цього було озвучено: «у яких регіонах і які завдання потрібно буде виконувати військам, командирів з'єднань буде доведено офіцерами Генерального штабу ЗС РФ після відкриття відповідних пакетів».
28 лютого 2014 вихід з Балаклавської бухти (Севастополь), де дислокувалися кораблі морської прикордонної охорони України, був заблокований ракетним катером «Івановец» (954) Чорноморського флоту РФ, а розташування військової частини морських прикордонників України в Балаклаві було оточене спецназом РФ.
28 лютого 2014 з боку Севастополя і аеродрому ЧФ РФ «Гвардійське» поблизу Сімферополя в бік кримської столиці висунулися колони бронетехніки, серед яких були бронемашини «Тигр» та інші зразки озброєння, яких не було раніше у військових частин РФ в Криму; військовий спецназ РФ захопив аеропорти «Сімферополь» і «Бельбек» (Севастополь).
11 російських бойових вертольотів МІ-24 порушили повітряний простір Криму зі сторони Росії, ще 8 російських військово-транспортних літаків ІЛ-76 приземлилися на аеродромі ЧФ РФ у Гвардійському поблизу Сімферополя, не чекаючи на погодження з Державною прикордонною службою України.
1 березня 2014 – Сергій Аксьонов самовільно підпорядкував собі силові структури Криму і звернувся за допомогою до президента Росії. Аксьонов заявив, що референдум щодо статусу Криму відбудеться не 25 травня, а 30 березня.
1 березня 2014 президент РФ запросив у Ради Федерації дозвіл на використання російських військ «до стабілізації суспільно-політичної ситуації» в Україні. Рада Федерації прохання задовольнила. В цей же день в Севастополь увійшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту РФ «Калининград» (102) і «Минск» (127) з десантниками і технікою з Новоросійська.
1 березня 2014 року Феодосійська затока і Феодосійський порт були перекриті ракетним кораблем на повітряній подушці Чорноморського флоту РФ (в складі ЧФ РФ – два таких корабля: «Бора» і «Самум»).
В цей же день в Севастополь зайшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту РФ «Калінінград» та «Мінськ» з десантниками та технікою з Новоросійська.
Того ж дня російські війська зайняли колишній військовий аеродром в Джанкої (Північний Крим).
2 березня 2014 із десантниками та технікою на борту з Новоросійська до Севастополя прибули два великі десантні кораблі: «Оленегорский горняк» і «Георгий Победоносец» Північного флоту РФ.
В цей же день було захоплено будівлю представництва Президента України в Криму, блоковані батальйони морської піхоти ВМС України у Феодосії і Керчі, гарнізон бригади берегової оборони ВМС України в селі Перевальне, захоплені штаби Азово-Чорноморського регіонального управління та Сімферопольського прикордонного загону Прикордонної служби України.
3 березня 2014 кораблі та допоміжні судна ЧФ РФ заблокували вихід з Севастопольської бухти для запобігання можливого виходу в море кораблів ВМС України або заходу в порт флагмана ВМСУ фрегата «Гетьман Сагайдачний» (U130). Почалося блокування всіх військових частин України в Криму (воно тривало до 25 березня 2014 року).
Командувач Чорноморського флоту РФ адмірал Олександр Вітко поставив ультиматум українським військовим: якщо до 5 години ранку 4 березня 2014 вони не здадуться, почнеться штурм підрозділів і частин ЗС України по всьому Криму – цей ультиматум доводили російські військовослужбовці особовому складу українських військових частин.
В цей же день російський спецназ захопив прикордонний пункт пропуску на Керченській поромній переправі та Керченський морський прикордонний загін.
Того ж дня, штаб Військово-морських сил України і кілька українських військових частин у Севастополі зазнали нападу, в результаті чого двоє офіцерів Севастопольської бригади тактичної авіації збройних сил України на аеродромі «Бельбек» зазнали травм.
Того ж дня, російські військові заблокували українську військову частину в Бахчисараї, а кораблі Чорноморського флоту РФ заблокували в Севастопольській бухті український корвет «Тернопіль» і корабель управління «Славутич». Представник Чорноморського флоту РФ висунув командуванню авіаційної частини у Бельбеку вимогу перейти на бік «кримської влади».
4 березня 2014 під час прес-конференції Володимир Путін заявив, що блокування об'єктів ЗСУ здійснюється місцевими силами самооборони, а не російськими військовими.
5 березня 2014 міністр оборони РФ, Сергій Шойгу категорично спростовував присутність російських військових у Криму.
Цього ж дня, вісім підрозділів Державної прикордонної служби України було заблоковано військовослужбовцями РФ. Було зруйновано об'єкти зенітно-ракетного полку в Севастополі.
Того ж дня, військових спостерігачів ОБСЄ не пропустили на блокпостах на в'їзді до Криму. Місія спостерігачів складалася із представників 15 країн ОБСЄ.
У Сімферополі «кримська самооборона» заблокувала представника ОБСЄ з питань свободи слова Дунью Міятович, яка зустрічалася з редакторами кримських ЗМІ і громадянськими активістами.
5 березня 2014 відразу п'ять БДК ВМФ РФ знову прибули до Севастополя з десантом і технікою з чергового рейсу до Новоросійська: десантні кораблі Балтійського флоту «Минськ» (127) та «Калининград» (102), Північного флоту – «Оленегорский горняк» (112) та «Георгий Победоносец» (016), Чорноморського флоту – «Азов» (151). З кожного корабля було вивантажено не менше 300 чоловік та 20 одиниць автомобільної техніки. З БДК «Азов» було вивантажено 7 одиниць БТР-80 та протитанкові комплекси «Штурм».
У Чорному морі, біля входу в озеро Донузлав на західному узбережжі Кримського півострова, де розташована база ВМС України, помічені кораблі ЧФ РФ: флагман ракетний крейсер «Москва», судно контролю фізичних полів СФП-183, малий ракетний корабель (корвет) «Штиль» та ракетний катер типу «Молния», що контролювали вихід з озера Донузлав.
6 березня 2014 біля входу в озеро Донузлав поблизу Євпаторії, де базувалися кораблі ВМС України, Чорноморським флотом РФ були підірвані і затоплені старий списаний великий протичовновий корабель (БПК) «Очаков» і рятувально-буксирне судно «Шахтер» зі складу ЧФ РФ для блокування фарватеру з метою не допустити виходу українських кораблів до Одеси.
7 березня 2014 року в Криму військами РФ вже були захоплені всі адміністративні будівлі, перекриті шляхи в'їзду на півострів та блоковані всі пункти дислокації ВМС України та інші військові гарнізони. Військовими кораблями РФ були перекинуті на півострів близько 10 тисяч військових і техніка, в тому числі мобільні берегові протикорабельні ракетні комплекси (БРК) «Бастіон».
Цього дня тривала активна передислокація військ РФ через захоплену Керченську поромну переправу. 18 вантажівок з військовослужбовцями РФ прибули в район мису Чауда на узбережжі Феодосійської затоки між Феодосією і Керчю та розгорнули польовий табір на території українського військового полігону для прийому поповнення морем з десантного корабля.
Того ж дня у будівлі Верховної Ради АРК, яка залишалася під охороною російських військових, було проведено позачергове засідання кримського парламенту, де було прийнято рішення про проведення референдуму 16 березня (тобто через 9 днів). До того ж, було прийнято постанову про входження Криму до складу Російської Федерації як суб'єкта Російської Федерації.
Севастопольська міська рада на позачерговому засіданні ухвалила аналогічне рішення про входження Севастополя до складу Російської Федерації як суб'єкта РФ.
7 березня 2014 року перед початком штурму командування оперативної групи українських військово-повітряних сил у Криму російськими військовими в Севастополі, козаки знесли ворота бази, в'їжджаючи туди на вантажівках.
8 березня 2014 року 100 осіб із числа так званої «самооборони Криму» разом з козаками та російськими військовим з автоматичною зброєю, бронежилетами та раціями прибули у трьох автобусах до військового комісаріату в Сімферополі і встановили гранатомети на усіх поверхах.
Цим загоном «самооборони» керував генерал у відставці, який називав себе радником кримського уряду. Того ж дня, російські військові захопили український прикордонний пропускний пункт Щолкіно на мисі Казантип.
9 березня 2014 року – у селищі Чорноморське російські військовослужбовці захопили українську прикордонну заставу.
10 березня 2014 року – російські військові захопили ракетну частину в с. Чорноморському і військову частину в Бахчисараї.
13 березня 2014 року – російські військові і члени «кримської самооборони» заблокували територію збройної бази в Інкермані (Севастополь).
14 березня 2014 року – відбувся штурм підрозділу Служби зовнішньої розвідки України в Алушті. Того ж дня, з Керчі вглиб півострова попрямувала колона військової техніки РФ, у складі якої були зафіксовані великокаліберні гармати.
14 березня 2014 з Керченської поромної переправи вглиб Криму пройшов залізничний ешелон з 14-ма зенітно-ракетними комплексами (ЗРК) «С-300 ПМУ».
15 березня 2014 року – було захоплено об'єкти Прикордонної служби України в селищах Масандра і Гурзуф (Ялта). Того ж дня через Керченську переправу було доставлено зенітно-ракетний дивізіон у складі чотирьох батарей.
Таким чином, до 16 березня 2014 року (день референдуму) російськими військовими і парамілітарним формуванням «кримська самооборона» за участі російських козаків, що перебувала під керівництвом Аксьонова, були захоплені основні військові об'єкти та адміністративні будівлі Криму, а кількість російських військових та військової техніки значно зросла.