Росія не заслуговує на образ країни-жертви. Чому це треба пояснювати Заходу?

Чому Росія не заслуговує на образ країни-жертви та, відповідно, співчуття. Окрім очевидного – агресивної війни, яку вона веде вже десять років. Протягом останніх двох років знищуючи цілі міста та щодня вбиваючи людей.

Навіть якщо ми припустимо, що цей «теракт» не був постановкою ФСБ (хоча дуже схоже), а був дійсно терактом у виконанні автентичного, справжнісінького ІДІЛ.

• 1 •

Росія товаришує та співпрацює з низкою терористичних ісламських угруповань. З деякими, може, не співпрацює, але «морально підтримує» їхню боротьбу із західною цивілізацією. Фактично Росія разом із ними є часткою однієї антизахідної осі. Разом із ними Росія пропагує ненависть та нетерпимість до сучасного світу. А також – тотальну війну.

Тому, зверніть увагу, російська пропаганда геть не згадує іслам у жодній формі. Так, велика частина пропагандонів закликає розібратися із мігрантами, але навіть вони мовчать щодо релігійного фактору. Навіть у формі «ісламізму» або «радикального ісламу». Це загрожувало б непорозумінням із союзниками, але, окрім цього, їх із ними дійсно об'єднує «духовна» близькість.

• 2 •

Російські пропагандони звинувачують у теракті Захід та Україну, називаючи виконавців лише «пустомозким інструментом», західними та українськими проксі. Установка на звинувачення України була дефолтною і настільки міцною, що навіть коли з'явилися свідчення, що нападники на ТРЦ розмовляли неслов'янською мовою та мали «південну» чи «східну» зовнішність, з'явилася версія, що то були слов'яни із накладними вусами та бородами.

Їм буквально треба було, щоб оці нападники виявилися українцями. Коли зловити вийшло лише нещасних таджиків, з'явилася версія «вікна», яке було для них відкрито на українському кордоні. Попри те, що до того повідомлялося про їхнє затримання на російсько-білоруському кордоні за допомогою білоруських силовиків.

Їх не цікавить правда. Отже, це для них не трагедія. А лише привід, виправдання для знищення України.

• 3 •

Ми домовилися припустити, що це не було постановкою. Тоді деякі речі виглядають як прояв злочинної недбалісті. Наприклад, те, що силовики з'явилися на місці подій лише через годину. Застрягли у корках і тянучках? У ТРЦ не було організовано евакуації. Пожежні виходи було зачинено. Дуже погано працювали швидкі. Нарешті, терористи якимось чином спокійно залишили місце подій. При тому, що їхня автівка збила 8-річного хлопчика, вони від'їхали на сотні кілометрів від Москви.

Чому це також є приводом не співчувати? Тому що для цієї держави життя громадян не є пріоритетом. Власне, ніколи не було. Колись вони тупо вбивали купу заручників терористів, аби продемонструвати силу. Тепер просто плюнули на них. А життя не є пріоритетом тому, що – дивися перший пункт. Вони не дуже вміють у життя, смерть та руйнація їм ближче.

• 4 •

Ця країна думає як ІДІЛ, діє як ІДІЛ, сповідає ті самі цінності, що сповідає ІДІЛ. Навіть якщо є нюанси, вони не дуже істотні. І так, ця країна вбила набагато більше людей, ніж ІДІЛ. А вб'є ще в сто, тисячу, хтозна-скільки більше людей, якщо продовжити думати, що вони ж «такі самі, як ми».

Інцидент з відрізаним вухом затриманого таджика, яке його змусили з'їсти, і все це під відеозапис, свідчить про те, що вони навіть «стилістично» не відрізняються.

• 5 •

«Кому вигідно», можливо, не є універсальним поясненням того «хто винен». Але ви робите їм вигідно, коли переживаєте та співчуваєте, бо це допомагає забути про їхні воєнні злочини в Україні та низку дрібніших злочинів (вбивство Навального, фальсифікацію виборів тощо).