Помста за приниження на Зміїному
Поки Захід хоче уникнути прямого зіткнення, Кремль цього підсвідомо прагне
Перше, що спадає на думку при звістці про ракетний обстріл курортного селища Сергіївка на Одещині, це помста за учорашню ганебну поразку у битві за острів Зміїний.
Якщо так, то це від безсилля перед ЗСУ. А отже, нагадує агонію. Поки що локальну агонію, в районі Бесарабії. Росіяни визнають теперішню неможливість захопити Одесу і прилеглі території наявними у них засобами.
У Кремлі не визнали своєї відповідальності за попередній злочин – обстріл торгового центру в Кременчуці, та й інші військові злочини теж, звісно, добровільно не вИзнають.
Вони вже накоїли справ на найвищу міру покарання, відступати їм нікуди. Тепер лише підніматимуть ставки. У надії на те, що жертви серед мирного населення призведуть, по-перше, до заворушень самого населення, а по-друге, до більшої готовності політичного керівництва України йти на поступки Кремлю в переговорах.
Ще один момент, зовнішній. Продовжуючи знищення мирного населення України та цивільних об'єктів, росіяни показують свою реакцію на рішення останніх самітів G7 & NATO. Вони їх ігнорують.
Тому наступним кроком «Колективного Заходу» має стати примус до миру. Але це вже буде наступна фаза цієї війни. І дарма, що Захід хоче уникнути прямого зіткнення, головне що Кремль цього підсвідомо прагне, а отже, знайде спосіб.