Як Кива заходив у політику під час Революції Гідності. Що ми упустили?

Під час Революції Гідності були довибори народних депутатів. У грудні 2013 року, коли майданівці тримали оборону, бої тривали за один з найскандальніший округів у Шевченківському районі Києва (223).

За мандат народного депутата билися Юрій Левченко (народний депутат VIII скликання, зараз – голова партії «Народовладдя») і скандальновідомий Віктор Пилипишин – це уособлення найгірших кандидатів із системи часів Януковича. 

Він тому і пройшов люстрацію через сміттєбак.

Перевибори відбувалися тому, що результати у 2012 році, коли формували склад Верховної Ради, було неможливо встановити через вкиди, клони, реальні бої на 223 окрузі. Пилипишин робив все, для того, щоб перемогти і для Янукович перемога опозиційного кандидата в центрі Києва була неприйнятною.

Як з’явився Кива?

І от наприкінці 2013 року під час Революції Гідності Кива балотується вперше як техкандидат по 223 округу і набирає аж 20 голосів. Це «техкандидатство» було не просто для того, щоб заводити своїх людей у виборчі комісії.

Ми спілкувалися після вбивства Киви з Юрієм Левченком і я його просила пригадати ті події. Він розказав, що саме Кива як кандидат поширював проти Левченка «мінус» – так називають чорний піар. І це одна з ролей для техкандидатів – засівати округ чорнухою.

Левченко каже, що тоді Кива охрестив його «фашистом», а вся «виборча кампанія» Киви полягала в тому, що його проплачені агітатори в брендованих наметах роздавали дорогу кольорову газету, в якій Кива насамперед розповідав, про те як «діди ваєвалі», який Левченко поганий, і як треба «недопустити фашиста Левченка у Верховну Раду». При цьому, звісно, ті кілька членів виборчих комісій, які потрапили по квоті Киви повністю працювали на фальсифікації, які знову організував Пилипишин, а на дільницях була купа тітушок з посвідченням «спостерігачів» від Киви.

Тобто от вже на тих виборах Кива робив свою роботу, яка не була помітна всім, бо на Майдані творилася історія. І це ще раз доводить, що політична пам’ять на кожному окрузі має ретельно зберігатися і аналізуватися. Лише так суспільство може далі відфільтровувати на виборах тих, хто шкодить нашій державності.

Квиток у політику Киві дав колишній очільник МВС Арсен Аваков і це тоді, коли після подій на Майдані, влада мала б очиститися. Аваков призначив його заступником начальника УМВС України в Донецькій області, потім Киву перевели на аналогічну посаду у Херсонську область.

Аваков був безціннісним міністром внутрішніх справ. Його не хивлювали побиття людей та інші жахливі речі, які відбувалися у правоохоронній системі. Скільки ми виходили на акції «Аваков – чорт»? Навіть колеги з BBC видали статтю під заголовком: «Чому Аваков «чорт»?».

І от після того, як Кива потрапив у велику політику завдяки Авакову, на президентських виборах 2019 року він вже балотується від вже забороненої «Соціалістичної партії». Про те, як він зайшов у цю політичну силу я писала окремо у статті «Колиска соціалізму заборонена: хто заїхав в політику на партії Мороза?».

Як шкодив Кива і що робити, щоб це не повторилося?

Під образом «клоуна», якого висміювали, Кива реально шкодив нашій державності. І мова не лише про те, що 1 лютого 2022 року він сказав, що наша країна окупована військами НАТО.

Те, що у нього було адвокатське посвідчення і науковий ступінь одразу шкодило двом секторам – адвоктській спільноті, яка давно потерпає від контролю соратниці Медведчука Ізовітової, і науковцям.

Коли Кива захистився, то на знак протесту львівський науковець Олександр Ябчанка, який пішов боронити тепер Україну, спалив свій диплом.

Зараз парламент має посильно напрацьовувати люстраційне законодавство, щоб захистити політичну систему від таких «кив». І робота вже ведеться під егідою народної депутатки Аліни Загоруйко («Слуга народу») і її підкомітету.

Політичні партії у свою чергу мають перевірити своїх депутатів. З цим точно поки ніяк не може впоратися «Слуга народу», в якої повно «консерв» Дубінського на Київщині. Їх за два роки так і не можуть відкликати.

Найскладніше буде – фільтрувати кандидатів на майбутніх виборах. Навіть, коли парламент запровадить люстраційні механізми. На місцевих виборах ми не будемо мати інформації про весь політичний шлях кожного кандидата.

Про це свідчить навіть те, що ми упустили щодо Киви важиливу навіть на виборах у парламент 2013 року. Тому інформацію доведеться збирати всім громадським організаціям, активістам громад і долучати ЗМІ до того, щоб розповідати про таких кандидатів.