Зернове питання. Чи варто псувати відносини з поляками?

Європейська комісія скасувала 15 вересня заборону ввезення українського зерна на території Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі. Втім, три останні вже заявили, що мають намір запровадити одностороннє ембарго. Причому Угорщина взагалі закрила кордони не лише для зерна, а й ще понад 20 продуктів з України.

Ситуація щодо зерна – складна. Мало того, що Україна після виходу росії із зернової угоди практично втратила можливість морських перевезень, то ще й із сухопутними – такі проблеми.

Посилюється все тим, що Україна має тут не так багато можливостей якось вплинути на позицію європейських сусідів. Особливо це стосується Польщі. Там скоро вибори – і польська влада не може не враховувати інтереси своїх фермерів, які є до того ж однією з ключових виборчих груп для правлячої партії «Право і справедливість». Тож відстоювати їхні інтереси там будуть до кінця.

Найгірше, що ми можемо зробити – це подати до Арбітражу, початися скаржитися до Світової організації торгівлі (СОТ), чим уже погрожував прем’єр Шмигаль.

Це значно ускладнить українсько-польські відносини. А Польща – один із ключових союзників України у війні з росією. Вона дає нам у військовому, логістичному плані значно більше, ніж багато інших.

На що можна розраховувати – це хоча б домовитись про транзит українського зерна.

Погано, що ми не знаємо істинної картини. Чому такі претензії до нас? Чи не експлуатується ця тема?

На жаль, питання сухопутного експорту вирішується із явним запізненням. Було зрозуміло, що українське зерно обвалюватиме ціни на внутрішніх ринках країн-сусідів. І вони не захочуть цього терпіти. Вони мають свої фермери, свої інтереси.