Бої на Донбасі. Українські позиції тримаються, попри шалений натиск

Друзі, коротко щодо ситуації на «Донецькому» напрямку. Містом Часів Яр противник продовжує «повільну» тактику «піхота+арта» практично без застосування техніки. Техніка для перетину каналу у міських умовах не підходить. Сунулися, більше не хочуть. Техніку перекидають на Покровський напрямок.

Штурми у Часовому Яру виглядають так: Під нашим обстрілом формують штурмові групи. Коли у кількох місцях їх збирається достатньо, групи від 4 до 8 людей прориваються за канал і намагаються закріпитись. По них відпрацьовують наші міномети, дрони. Підходять близько – піхота працює зі стрілецького. Вони гинуть чи відкочуються, а ми швидко змінюємо позиції. Тому що за засвіченими вогневими точками вони починають працювати з усього тяжкого. Жодної позиції не втрачено, Часів Яр залишається українським містом та фортецею в Українському Донбасі.

По Торецьку. Наприкінці минулого тижня супротивник отримав кілька сильних ударів. Їх вичавили з кількох позицій, але всі вихідні та понеділок вони із завзятістю лемінгів знову лізуть до Торецька. Є місця, де підійшли впритул і штурмують руїни, які формально вважалися окраїною.

Дуже повільно рухаються і дуже тяжко. З великими втратами. Місто розносять у мотлох з усього – від ствольної, до КАБів та ракет. Рекордний тиждень був – 700 КАБів. У середньому по 100 за день. Наразі денна норма від 80 до 90. Навколо міста тотальна зона постійних боїв. Залізне, Південне, Північне – там і наші групи, і противника. У Нью-Йорку теж сильно тиснуть і зберігається загроза Нелипівці. Куди вони лізуть одночасно з півдня (Нью-Йорк) та півночі (Залізне). Сам Торецьк наразі під контролем ЗСУ. Українське місто та ще одна фортеця в Українському Донбасі.

По Покровську ситуація найважча. Для розуміння – у районі Часового Яру за добу 6 великих штурмів, на Торецьку 8 (невеликі бойові зіткнення не рахуємо). На Покровському – 48. Учора – 50. Тільки на Покровську за добу противник втратив за особовим складом підтверджених відеозйомкою 124 «200» та 192 «300». Відмінусували їм 2 танки, 2 ГРАДи та «мотолигу» та різний автотранспорт з трьома артсистемами.

Щодо Курська і перекидання туди військ. З Донецьких напрямів нікого не перекидають. Донецька область для них пріоритет і вони рвуться на її адмінкордон. Заради Курська жертвувати цими планами окупанти не будуть. Ми їх давимо на Курську, вони давлять на Донбасі. Як два борці, які одночасно взяли один одного на болючі, ламають і чекають, хто перший закричить. Тиснуть на Донбасі всіма силами. І великих результатів у них немає лише тому, що ЗСУ та Сили Оборони України кожне місто та селище перетворюють на справжню Фортецю. Саме на прикладі героїчного опору Українського Донбасу порівняно з Курською областю ми наочно бачимо та всім показуємо – взагалі не один народ. Принципово відрізняємося.