Ми маємо сприймати цю війну в історичному контексті. І ось чому
«Кожен з нас має бачити себе у величезному полотні майже тисячолітнього сусідства з цими нелюдами»
Ще одне важливе спостереження за час служби в Українському Війську. Йдеться про нюанс, в якому ми кульгаємо, але нам до снаги трансформувати проблему в посилення.
Отже, суть проблеми в тому, що значна частина військових (добровольців і кадрових) сприйняли війну лише на інстинктивному рівні. Вони досі не бачать її в ширшому – історичному контексті. Інстинктивне сприйняття полягає в тому, що на нас напали негідники ось тут і зараз, а ми маємо дати їм тягла за те, що з якогось дива вдерлися до нашого двору.
Таке ставлення до ворога і його вторгнення позбавлене повного розуміння Проблеми і рівня загроз. Через це виникає купа похідних проблемних питань, які підгризають нас зсередини: «статутщина», карʼєризм, меркантильність, непотрібна конкуренція та багато інших.
Усього перерахованого було б помітно менше, якби по вертикалі МПЗ ЗСУ велася комплексна робота з розʼяснення усієї широти й історичної тяглості проблем з Московією та її спадкоємцями. Кожен військовий повинен нести службу з повним і постійним уявленням масштабу своєї місії. Кожен з нас має бачити себе у величезному полотні майже тисячолітнього сусідства з цими нелюдами. Тут має зʼявитися повага до минулих жертв і ще більше відповідальності за майбутнє. Коли це буде у базовій прошивці кожного, хто служить в Українському Війську, то проблемних питань стане значно менше.
Підкріпити цю просвітницьку програму варто й у ЗМІ, коли буквально кожному в державі слід вкласти у голову історичний контекст сприйняття війни. Повірте, ухилянтів стане менше і волонтерства побільшає.
Це дуже важливо зараз, коли вкрай потрібне відкриття другого дихання.