Туалет, село та війна, або Чому росіяни вже мертві

На російському телебаченні розповіли про чоловіка із забитого села, який вкрав... туалет. Так, туалет. А зробив він це через одну-єдину причину: його хата й досі не газифікована. Живе з жінкою в холоді, без роботи, без будь-якої надії на «покращення від Путіна». І от взяв чоловік сокиру, пішов до туалета, який розміщений біля сільської адміністрації, та й розібрав його. Як каже він: «Сухенькі гарненькі дрова». Цілий сюжет Росія зняла. Біда то яка: село тепер без вуличного туалета. Чоловіка тепер судитимуть.

На хвилинку, торік забезпечення природним газом багатьох областей РФ не дотягувало навіть до 20%. Наприклад, в Красноярському краї рівень газифікації становить 17,5%, в Іркутській області – 1,1%, а республіки Тива та Хакасія взагалі негазифіковані. Газу немає – виживайте, як можете.

І от коли дивишся такі сюжети, розумієш, з якою убогою державою воюємо. Сидить Петро та Танюша в забитій дірі, п’ють горілку, крадуть те, що погано лежить, їсти нема чого, роботи нема. А Петро в п’яних гарячках ще й лупить Танюшу. Картина чітка й зрозуміла. Безнадія повна. Тому для Петра смерть на війні нічого не значить. Вб’ють, то й вб’ють. А жінка ще й всіляко випихуватиме Петра на «спецоперацію»: може здохне, п’яне падло, то й гроші якісь перепадуть. А якщо не здохне – то хоч передишка буде. Без побоїв, п’яних гарячок та сварок.

Війна для затурканого жителя російського села – це як побачити безкоштовно світ. А там, в путінській армії, ще й наливають. А раптом вийде вкрасти туалет, чи то пак, унітаз із окупованої частини України. Ото щастя буде: біленький новенький.

Росіяни вже мертві. Їх нічого не тримає на цьому світі. Суцільна безвихідь, суцільні туалети, туалети, туалети… Тому жодних протестів проти мобілізації в російських селах. Мертві не бояться смерті. Ми воюємо не з людьми, а з трупами.