Фінальна редакція проєкту №8401 – зрада чи перемога?

Академічний словник української мови дає таке визначення цих слів – «ефектний, той, що справляє сильне враження, ефект». Ефективний – «той, що призводить до потрібних результатів, наслідків; дієвий, результативний».

У нашу добу фейсбуку, хайпа і хейта ефектно написати текст із прокльонами та звинуваченнями авторам законопроєкту і отримати лайки. Але не ефективно – від лайків текст законопроєкту №8401 сам по собі не зміниться.

Ефективно вступати у діалог з авторами, проводити дискусії, шестигодинні «зуми», вичитувати текст, уважно редагувати кожну крапку і кому. Але це не ефектно, бо таку чорнову, напружену роботу на фейсбуці не прохайпиш.

Ефектно владу лаяти, але, не пропонуючи альтернативу, не ефективно.

Ефектно виступити борцем за бізнес, але ефективно розуміти, що запорука успішної держави – це розумний компроміс між владою та бізнесом.

Ефектно лаяти законопроєкт 8401 (проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, – «Главком»), звинувачуючи у гнобленні бізнесу, ефективно працювати над текстом, добиватися змін, які зроблять можливим отримання грошей від МВФ та мінімізують негативний вплив на бізнес.

Ефектно лаяти Гетманцева (Данило Гетманцев Олександрович – голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, – «Главком»), але ефективно вести діалог, дискусію, добиватися результату.

Ефектно кричати «ганьба», але ефективніше – спокійно, без крику працювати над конкретними справами.

Не ефектно дякувати Гетманцеву та Железняку (Ярослав Железняк – перший заступник парламентского Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, – «Главком») за діалог, але потрібно визнати його ефективність.

Ефектно тішитися, що прийнятий закон, але не ефективно, бо потрібно далі вести чорнову, експерту роботу, щоби підзаконні акти не наробили дурниць.

Ефектно гарно говорити про громадянське суспільство, але ефективніше такими справами його творити.

А ще більш ефектно переходити до ефективності – у думках, задумах, діях.

Що ж це за «жахливий» законопроєкт 8401?

Члени Української ради бізнесу (УРБ), до складу якої входять 108  бізнес-асоціацій з різних галузей економіки, детально проаналізували проєкт №8401 ще кілька місяців тому і звернулись до народних депутатів із відкритим листом, у якому зазначили недоліки, переваги та ризики проєкту.

Цей проєкт, по-перше, забезпечує виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики та, по-друге, економічні очікування щодо забезпечення збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, в умовах направлення значної частини бюджету країни на потреби обороноздатності.

У той же час проєкт містив низку негативних норм та потребував доопрацювання до другого читання. Що ж вийшло за підсумками роботи Комітету та робочих груп з підготовки до другого читання проєкту?

Одним із ключових зауважень представників бізнесу була недоцільність відновлення документальних та фактичних перевірок для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій, у зв’язку із небезпекою як для підприємців, так і для перевіряючих органів. Для всіх інших територій вкрай важливим, на думку бізнесу, було встановлення чіткого повного переліку підстав для призначення перевірок. Документальні податкові перевірки, які передбачав повернути №8401, мають бути виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства та направленими на упередження можливості втрати бюджетних надходжень. Всі ці правки було враховано у фінальній версії закону.

Проєктом 8401 скасовується ставка єдиного податку 2% і його платники автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій перебували до обрання особливостей оподаткування. Проте, неврегульованим залишався механізм переходу платника єдиного податку за ставкою 2% на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування, у разі якщо такий платник перебував на загальній системі оподаткування до обрання ставки 2%. Це питання також було врегульовано у фінальній редакції №8401

На час воєнного стану незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій дало можливість близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу, навіть у форс-мажорних обставинах й у цілому позитивно вплинуло на збереження малого бізнесу в Україні. Пропозицією УРБ до другого читання було звуження сфери застосування РРО (Реєстратор розрахункових операцій), зосередження застосування РРО виключно для тих ФОПів, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів ЄП 2 та 3 груп, внесення відповідних правок до другого читання проєкту. Ці пропозиції не були враховані народними депутатами.

Важливим для бізнесу було визначити неможливість застосування штрафів «заднім числом» за незастосування РРО за період дії воєнного стану. Ця пропозиція була врахована до другого читання, ба більше – у фінальній редакції законодавець визначив, що штрафні санкції не можуть застосовуватись за весь період з 01.01.22 по 01.10.23 року (крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

Ще однією пропозицією українських бізнес-асоціацій було відтермінування вступу у дію закону. Ця пропозиція була врахована частково, вступ у дію було перенесено на 01.08.2023 року.

Тож виявляється, що коли ефективно працювати, а не ефектно галасувати, переважну більшість обґрунтованих важливих пропозицій можливо реалізувати спільно з народними депутатами.