Як українські дрони ставлять під загрозу ядерний щит Росії
Українські атаки на радіолокаційні станції посилюють напругу
Нечасто буває, що новини з технічним акцентом мене дивують, та ще й приємно. Але ж трапилося!
Мова про атаку нашим дроном російської радіолокаційної станції дальнього виявлення «Воронеж-М» у місті Орську. І справа зовсім не у рекордній дальності польоту дрона – це технологічні нюанси, а от сам вибір цілі наводить на думки. Тим більше, що декілька днів тому український дрон влучив у схожу станцію «Воронеж-2М» під Армавіром. А ще, пам’ятаю, у квітні, подібна пробна атака була на загоризонтну станцію «Контейнер».
Пояснюю: система дальнього виявлення ракет – одна з ключових у загальній системі ядерного стримування. Без неї недоімперія перетворюється у величезного циклопа з ядерною дубиною, якого засліпив хитромудрий Одіссей. При продовженні успішних атак на такі радіолокаційні об’єкти Росія стає вразливою перед превентивним ядерним або конвенційним ракетним ударом. І саме тому вже після першої атаки дурним голосом завив Дмитро Рогозін, який хоч як, але крутився у цій системі.
Насправді, це одна з небагатьох дійсно больових точок монстра, який на нас напав.
Російські об’єкти інфраструктури – то таке, бо Кремлю плювати, чи є електрика та тепло у тамтешніх поневолених підданих. Нафтопереробка – більше чутлива, але Кремль розпорядився, щоб власники заводів самі вирішували проблему захисту, закуповували власним коштом ЗРК та інше. Не буду здивований, якщо представники цих власників вже виходять на керівництво України з щедрою пропозицією, щоб їх підприємства викреслили зі списку цілей – хіба ж ми не братські народи?
А от ядерна безпека – це те, що стосується безпосередньо шкірки кожного високопосадовця недоімперії на чолі з Путіним. Себе і свою безпеку вони поважають понад усе. Оскільки атаками на ядерний щит Росії займається переважно ГУР, то недоречно думати, що це така ризикована самодіяльність, а Штати не у курсі. Навпаки, це спеціально для США вибудовується сильна переговорна позиція, щось на кшталт – якщо що, то запустимо по ваших бункерах свої ракети, а ви навіть помітити цього не зможете.
Тобто, коли українські беспілотники продовжать свої рейди по всіляких радіолокаційних «воронежах» ще пів року, то баланс у ядерному стримуванні відчутно зміститься на бік США. З відповідними наслідками.
І зовсім безглуздою на цьому геополітичному тлі виглядає небажання Білого Дому дозволити бити американською зброєю по території агресора: тут аргументи ядерного апокаліпсиса переглядають, а там ракет з 300 кг тротилу побоюються... Повна нісенітниця!