Якщо поглянути на бюджет США, то стане очевидним – країна не готується до війни
«Складається враження, що США не проти втягування Китаю в тайванський капкан»
Тут на порозі створення Глобального острова, нова геополітична гравітація, історична вирва та розворот кліодинаміки на 180 градусів, а в США дефіцит бюджету сягнув $2 трлн або 6% ВВП.
І добре, якби цей дефіцит йшов на оборону та ВПК.
Але стаття витрат, що прагне трильйона доларів і випереджає витрати на оборону – це відсотки за держборгом.
Управління Конгресу США підтримало мій минулорічний прогноз – $2 трлн дефіциту бюджету бути!
Торік було на 15% менше – $1,7 трлн.
Куди пішли всі ці гроші, окрім відсотків?
В основному на соціалку:
- списання студентських кредитів для сотень тисяч американців (передвиборча обіцянка Байдена).
- збільшення витрат на Medicaid (страхування для бідних американців).
- зростання витрат на фінансування Федеральної корпорації зі страхування вкладів (FDIC) для виплати депозитів банків-банкрутів (США при Байдені пережили серйозну хвилю банкрутств середніх банків).
- допомога Україні та Ізраїлю на останньому місці, але з урахуванням війни в Лівані, витрати на Ізраїль збільшаться, оскільки до війни, як я і прогнозував, приєднаються шиїтські угруповання Іраку та Сирії.
А тут ще й ризик конфлікту на Тайвані, де Китай поки що пообіцяв... не застосовувати ядерну зброю (єдиний результат діалогу Пекіна та Вашингтона).
Складається враження, що США не проти втягування Китаю в тайванську капкан. Це дасть змогу посилити проти Китаю санкції та послабити його за допомогою торгових, економічних та фінансових обмежень.
Скільки Китай ще тримає в американських облігаціях – трежеріс? $750 млрд? Чимало.
З іншого боку, структура дефіциту бюджету – це фінансовий зліпок стратегії країни.
Ви уявляєте собі бюджет країни напередодні великої війни, де ключові витрати – це відсотки за кредитами, медичні страховки для бідних та списання студентських кредитів?
Поки що США поводяться як соціальна країна, а її адміністрація робить усе, щоб потрафити соціальним вимогам виборців напередодні виборів.
Що цілком логічно для будь-якої демократії.
Плюс підтримка глобальної ролі долара як сплати відсотків за кредитами.
Як там у Війні престолів: Ланістери завжди платять за боргами.
Але зима близько, Стіна ось-ось упаде. Глобальний Південь біля воріт.
Тим більше, що Стіна в прямому та переносному значенні ще не побудована.
На що розраховують США?
На те, що проксі встоять і приймуть найважчий удар?
На те, що блеф величі та пару авіаносців охолодять запал?
На те, що після виборів вдасться швидко розгорнути бюджетну машину у бік ВПК та продати це електорату?
На Перл-Харбор, який змінить суспільні настрої з гедоністичних на маскулінні?
А може, згідно з бритвою Оккама найпростіший варіант одночасно і найвірніший полягає в тому, що ніякого плану зовсім немає, а є просто мейнстрімна рефлексія колись злагодженої державної машини?
Дізнаємося найближчим часом.