Якщо поглянути на бюджет США, то стане очевидним – країна не готується до війни

Тут на порозі створення Глобального острова, нова геополітична гравітація, історична вирва та розворот кліодинаміки на 180 градусів, а в США дефіцит бюджету сягнув $2 трлн або 6% ВВП.

І добре, якби цей дефіцит йшов на оборону та ВПК.

Але стаття витрат, що прагне трильйона доларів і випереджає витрати на оборону – це відсотки за держборгом.

Управління Конгресу США підтримало мій минулорічний прогноз – $2 трлн дефіциту бюджету бути!

Торік було на 15% менше – $1,7 трлн.

Куди пішли всі ці гроші, окрім відсотків?

В основному на соціалку:

• списання студентських кредитів для сотень тисяч американців (передвиборча обіцянка Байдена).
• збільшення витрат на Medicaid (страхування для бідних американців).
• зростання витрат на фінансування Федеральної корпорації зі страхування вкладів (FDIC) для виплати депозитів банків-банкрутів (США при Байдені пережили серйозну хвилю банкрутств середніх банків).
• допомога Україні та Ізраїлю на останньому місці, але з урахуванням війни в Лівані, витрати на Ізраїль збільшаться, оскільки до війни, як я і прогнозував, приєднаються шиїтські угруповання Іраку та Сирії.

А тут ще й ризик конфлікту на Тайвані, де Китай поки що пообіцяв... не застосовувати ядерну зброю (єдиний результат діалогу Пекіна та Вашингтона).

Складається враження, що США не проти втягування Китаю в тайванську капкан. Це дасть змогу посилити проти Китаю санкції та послабити його за допомогою торгових, економічних та фінансових обмежень.

Скільки Китай ще тримає в американських облігаціях – трежеріс? $750 млрд? Чимало.

З іншого боку, структура дефіциту бюджету – це фінансовий зліпок стратегії країни.

Ви уявляєте собі бюджет країни напередодні великої війни, де ключові витрати – це відсотки за кредитами, медичні страховки для бідних та списання студентських кредитів?

Поки що США поводяться як соціальна країна, а її адміністрація робить усе, щоб потрафити соціальним вимогам виборців напередодні виборів.

Що цілком логічно для будь-якої демократії.

Плюс підтримка глобальної ролі долара як сплати відсотків за кредитами.

Як там у Війні престолів: Ланістери завжди платять за боргами.

Але зима близько, Стіна ось-ось упаде. Глобальний Південь біля воріт.

Тим більше, що Стіна в прямому та переносному значенні ще не побудована.

На що розраховують США?

На те, що проксі встоять і приймуть найважчий удар?

На те, що блеф величі та пару авіаносців охолодять запал?

На те, що після виборів вдасться швидко розгорнути бюджетну машину у бік ВПК та продати це електорату?

На Перл-Харбор, який змінить суспільні настрої з гедоністичних на маскулінні?

А може, згідно з бритвою Оккама найпростіший варіант одночасно і найвірніший полягає в тому, що ніякого плану зовсім немає, а є просто мейнстрімна рефлексія колись злагодженої державної машини?

Дізнаємося найближчим часом.