Саміт «Росія-Африка» провалився. І ось чому
Деякі держави все ще сподіваються отримати гроші від Кремля
Перейменувавши В. Володимировича на В. Васильовича, пан Гундяєв намагався відволікти публіку від провального саміту «Росія-Африка» в СПб.
По-перше, самі дорогі росіяни почали порівнювати рівень представництва на саміті з попередньою зустріччю в подібному форматі. І трохи розгубилися. Гостей приїхало менше. Статус їх істотно нижчий. Частину країн взагалі не представлено, або направила послів. Що дуже прикро.
Доленосні зустрічі вождя РФ із лідерами Бурунді та Еритреї ще наочніше, ніж вірнопідданський візит Шаайгу до гегемона в Пхеньян по боєприпаси, підкреслили поточний масштаб сприйняття російських військових злочинців. У світі розуміють, що в Росії поки ще багато всього смачного, але з цими чумними організмами публічно спілкуватися вже некомільфо.
По-друге, дорогі росіяни вже совалися на тему, що купівля лояльності африканських країн знову відбудеться за їхній рахунок. Путін з барського плеча пообіцяв безкоштовне зерно (сумарно 150-300 тис. тонн) 6 африканським країнам. З одного боку – крапля в морі. З іншого – чіткий сигнал, що росіяни заплатять не тільки за це.
Третє. Залишилося за кадром, але, напевно, в непублічному порядку денному: постачання російської зброї і найманців.
Зараз цей інструмент впливу під великим тиском. З одного боку – складна росзброя програє західній за якістю. З іншого боку – проста росзброя витісняється Китаєм.
Росія може запропонувати дорогим африканським партнерам низку нових розробок. Ті ж безпілотники. Бо конкурентних позицій стає все менше.
Ризик розповзання цих озброєнь у нові зони конфліктів має злегка підбадьорити наших західних партнерів. Вони вже й так під великим враженням від використання літаючих іграшок для знищення живої сили і техніки. А тут наявні у вільному доступі і фактично безконтрольні засоби можуть прорости в регіоні, де багато правил умовні або відсутні. Що полегшує подальше потрапляння гібридної зброї в ту саму Європу, у руки якихось нехороших людей.
До речі, про це ми почали говорити на різних майданчиках рік тому. Тема санкцій, у т.ч. – вторинних, це питання безпеки не тільки України.