Чи знає Путін про долю Тодзьо Хідекі?

Кілька років тому я перекладав роман чилійської письменниці Ісабель Альєнде «Японський коханець». Дія роману відбувається в двох часових вимірах – у сьогоденні і в роки Другої світової війни. Перекладач повинен не просто тлумачити текст, а й добре знати контекст, тож оскільки коханець японський, довелося студіювати відповідну літературу.

Так я дізнався про Токійський трибунал. Ми більше чи менше знаємо про Нюрнберзький процес над нацистськими злочинцями – колишніми керівниками гітлерівської Німеччини. А між тим 76 років тому, 3 травня 1946 року, в Токіо відбулося перше засідання Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, відомого також як Токійський трибунал.

На лаві підсудних опинилися 28 військових злочинців. Один з них був визнаний неосудним через психічне захворювання, двоє померли під час судового слідства. Вироки – у семи випадках смертна кара, у більшості (16) довічне ув'язнення. Вироки ухвалювалися за 55 статтями, всі злочини були поділені на три групи – злочини проти миру, злочини вбивства, злочини проти звичаїв війни та проти людяності.

Серед підсудних були не лише один маршал, 13 генералів і два адмірали, а й кілька колишніх прем'єр-міністрів, міністри закордонних справ (вітання Сєргєю Лаврову), культури (вітання колишньому міністру культури РФ, а нині помічнику президента і головному російському переговорнику Владіміру Мединському).

Чи не найодіознішою фігурою серед підсудних був Тодзьо Хідекі. Судіть самі: під час Другої світової війни – з жовтня 1941 по липень 1944 прем'єр-міністр, а крім того, у різні періоди тимчасово начальник генерального штабу, міністр закордонних справ, культури, промисловості, озброєнь... У грудні 1948 року за вироком Токійського трибуналу Тодзьо Хідекі був страчений через повішання у тюрмі, де відбував покарання.

Після Токійського трибуналу людству доводилося створювати ще два – Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії та Міжнародний трибунал щодо Руанди. Росія на черзі, громадяни Путін, Шойгу, Лавров, приготуватися. Наступна зупинка – ваша...

Головне, не дати Росії можливості використати будь-які переговори для уникнення кримінальної відповідальності її політичного та військового керівництва і колективної відповідальності народу країни-агресора.