Смерть Путіна – гра, яку вигадали російські спецслужби
Постійні гойдалки «помер – не помер», «рак – не рак» націлені на дві речі
Друзі, постійні повідомлення про смерть чи невиліковну хворобу Путіна – це своєрідна гра, яку можуть запускати самі російські спецслужби.
Це не значить, що він не хворий, чи не може померти. Дуже, звичайно, цього би хотілося.
Але мені видається, що постійні гойдалки з цим «помер – не помер», «рак – не рак» націлені на дві речі.
Перша – різні багатокомпонентні ігри, в які вони грають із Заходом, заморочуючи голову політикам та спецслужбам своєю грою в наперстки. Адже навколо хвороби Путіна можна розводити країни Заходу різними форматами контактів. Типу, ось Дід при смерті. Підтримайте таку-то групу впливу. Тільки не валіть її остаточно санкціями, бо вони можуть підхопити владу під ваші гарантії.
Або ж, Дід майже в комі. За місяць все вирішиться, ми потім війська виведемо, але при транзиті влади не можна допустити програшу Росії, бо все посиплеться, а воно вам не треба. Притримайте зброю. І різні оперативні ігри такого штибу.
Друга – звичайна емоційна розкачка нашого суспільства. Але це похідне.
Якщо джерело гібридно внутрішньоукраїнське (агентурні позиції ворога на нашій території в органах державної влади) – то може ще бути питанням дискредитації та зниження довіри до наших спецслужб.
Путін коней двине, звичайно. Але, думаю, не тоді коли зручно нам. А Росія залишиться. І буде знову на нас зазіхати.
Тримаймо стрій!